– Володимире Федоровичу, розкажіть, будь ласка, хто бере участь в українсько-норвезькому проекті, скільки років він працює?

– Нагадаю, що українсько-норвезький проект розроблявся і працює вже 2 роки. В ньому беруть участь міста-члени АМУ Одеської та Миколаївської областей. З одеської області – Ізмаїл, Теплодар, Южне, Арциз, Березівка та Білгород-Дністровськ. З Миколаївської області – Вознесенськ, Первомайськ, Нова Одеса, Южноукраїнськ та Баштанка. Його організатори та робочі групи цих міст побували на семінарах в кожному місті, яке є учасником проекту, досконало вивчили всі позитивні та негативні  сторони, прийняли відповідні рішення по реалізації проекту.

– Хто брав участь безпосередньо в семінарі в м. Южноукраїнськ?

– В семінарі взяли участь міські голови міст-учасників проекту, їх заступники з питань ЖКГ, спеціалісти ЖКГ, головні лікарі. У роботі цього семінару взяли участь і зарубіжні гості: голова проекту, директор департаменту міжнародних проектів (Норвегія) Ерна Цакула та її заступник і секретар, а також заступник директора асоціації міст Польщі Тельза Потканські та секретар асоціації, а також директор асоціації міст Сербії.

У роботі взяли участь також виконавчі директори АМУ України Одеської та Миколаївської областей, куратори робочих груп, зокрема, у сфері ЖКГ – Віталій Яворський, всього близько 60 чоловік.

– Чи всі міста-учасники проекту брали участь у питаннях охорони здоров’я і питаннях управління житловим фондом?

– Ні, не всі міста і не в обох проектах. Наприклад, якщо у питанні по охороні здоров’я брало участь 6 міст (Білгород-Дністровськ, Вознесенськ, Первомайськ, Ізмаїл, Теплодар, Южне), то по питанню ЖКГ – 11 міст (Арциз, Баштанка, Березівка, Білгород-Дністровськ, Вознесенськ, Ізмаїл, Нова Одеса, Первомайськ, Теплодар, Южне та Южно-українськ). У сфері охорони здоров’я піднімалися питання сімейної медицини, об‘єднання районних лікарень з міськими, робота лікарняних кас, вивчення норвезького досвіду і методів лікування. У Миколаївській області добре поставлено це питання у місті Вознесенську, у Одеській області – Ізмаїлі та Білгород-Дністровську.

Стосовно питання управління житловим фондом, то Баштанка у цьому проекті займає одне з лідируючих місць. Адже в нас із 61 багатоповерхового будинку у 59 створені об’єднання, що складає 96,7%. У місті Нова Одеса, яка посідає друге місце, – 87% в ОСББ, у м. Вознесенську – 56%, Первомайську – 9%, а в Южноукраїнську їх взагалі немає. Тому в містах, де не створені ОСББ, зазначили критичний  стан комунальних підприємств, жеків, які обслуговують багатоповерхові будинки, невідповідність тарифів. Виступаючі вказували на необхідність створення ОСББ, асоціацій об’єднань, які б виступали єдиним замовником по наданню послуг, зосереджували увагу на необхідності створення конкурентоспроможних організацій по обслуговуванню житла та наданню послуг.

– Отже, Баштанка може ділитися досвідом по роботі управління житловим фондом багатоповерхових будинків?

– Я побував у багатьох містах-учасниках проекту й можу сказати, що в нас справді є чому повчитися. Саме тому нашому місту запропоновано взяти участь у гранті «Навчально-інформаційна майстерня» та «Крок вперед», згідно яких на базі нашого міста будуть навчати голів ОСББ та голів асоціацій об’єднань. До речі, така асоціація як «Єдина сім’я» в Баштанці, єдина з двох областей. Учасники проекту також відзначали чистоту й упорядкованість нашого міста.

У ході обговорення питання ЖКГ було прийнято рішення продовжити роботу українсько-норвезького проекту. Більше того, Польща дала згоду підключитися до його фінансування, а заступник директора асоціації міст Польщі Тельза Потканські запросила делегацію з міст-учасників проекту відвідати міста Польщі з метою вивчення досвіду у сфері управління житлом.

Хотів би відзначити, що, вказуючи на недоліки українсько-норвезького проекту, в першу чергу, відзначалася погана інформованість населення, тому на сторінках нашої газети ми будемо й надалі розповідати читачам про його користь.

Учасникам семінару дуже сподобалася екскурсія по Южноукраїнську. Ми побували на Южноукраїнській АЕС, Олександрівській гідроелектростанції, Ташлицькому гідровузлі, відвідали дитяче містечко «Казка», пляж, саме місто. Там є чому повчитися, адже річний бюджет міста складає 120 млн. грн. при населенні 38 тис. чоловік. Для порівняння, в Баш-танці проживає 13 тис. населення, річний бюджет всього 8,6 млн. грн., тобто при тому, що населення в нас втричі менше, бюджет менший у 14 разів. Тому залучення інвестицій – наше першочергове завдання.

Розмову вела