Великі події осягаються на відстані, з плином часу. Вже 20-й рік поспіль
ми відзначаємо День незалежності Україна та День прапора.
Ще з часів Київської Русі українці прагнули вільно жити, спові-дувати свої
традиції та звичаї, незазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Наші сучасники
у 1991 році вибороли довгоочікувану свободу.
Ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави золотою
сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу,
законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення до національного
відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.
Безумовно, ці роки незалежності стали випробуванням
для всіх нас. Випробуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті
– на здоровий глузд. І ніде правди діти, ще й сьогодні держава продовжує
переживати нелегкі часи. Але не може бути сумніву в тому, що працелюбний народ
України в змозі поліпшити життя у своїй власній державі. Тій державі, що
вистраждана поколіннями українців, за яку віддано скільки життів і пролито
крові наших предків.
20 років тому перед нашої країною постало надзвичайне завдання: створити
державний механізм, налагодити взаємовідносини з навколишнім світом, сформувати
систему місцевого самоврядування. І головне – будувати незалежну суверенну
Україну за принципом демократії, політичної та економічної свободи.
За роки державної незалежності ми поки ще не змогли повністю розв’язати
всі нагальні проблеми, від яких залежить життєдіяльність і майбутнє країни. Ми,
українці, ще намагаємося довести один одному, чия правда чесніша, якою мовою
треба розмовляти в державі і таке інше. А насправді, немає значення, де ми
народилися: у Києві чи Севастополі, Львові чи Донецьку, Полтаві чи Одесі. Одне
для нас має вирішальне значення: наша спільна Батьківщина і наше спільне
майбутнє. І тільки разом ми можемо змінити його на краще.
Там, де є розбрат, немає любові. І як жахливо, коли відбувається в державі
роз’єднання в ім’я якихось «вищих» цілей… Тільки об’єднуючись в один-єдиний
великий український народ, ми зможемо вирішити багато нагальних проблем. І
тільки разом ми зможемо у нашій власній державі все змінити на краще.
Сьогодні Президент і уряд України наполегливо працюють над тим, щоб наша
економіка зростала, щоб наші бізнесмени й зарубіжні інвестори знову набули
впевненості й бажання інвестувати в наші міста, щоб вводилися в дію нові
підприємства, відкривалися магазини з доступними товарами, будувалися нові
будинки й дитячі садки.
Звичайно, не всі реформи, запропоновані урядом, знаходять позитивні
відгуки в суспільстві. І кожній людині вирішення особистих проблем, звичайно,
ближче, хоча з особистих проблем складаються суспільні. Безумовно, як ніхто, це
розуміє і керівництво держави. Але стан економіки, міжнародні зобов’язання
України зумовлюють вживати непопулярні заходи по виходу молодої держави з
економічного колапсу.
Як голова районної ради, працюючи в умовах партійної структуризації рад,
усвідомлюю сама і завжди закликаю до цього всі політичні сили, які працюють в
районній раді, що ідеологічною основою незалежності держави є ідея
взаєморозуміння та примирення.
Я вважаю, що за період діяльності депутатів 6 скликання нам вдалося в
районній раді знайти це порозуміння із політичними силами задля збереження
спокою та вирішення важливих питань життєдіяльності територіальної громади,
незважаючи на ті гарячі дискусії по вирішенню тих чи інших питань між
депутатськими фракціями політичних партій.
Сьогодні депутатський корпус районної ради надзвичайно активний,
досвідчений і наполегливо, в ме-жах власних повноважень, впливає на вирішення
життєво необхідних проблем територіальної громади району. Все це завдячуючи
досвіду і професіоналізму депутатів Івана Васильовича Рубського, Анатолія
Леонідовича Петрова, Валерія Васильовича Ященка, Володимира Івановича Онищука і
багатьох інших, які взяли на себе нелегке завдання відстоювати інтереси своїх
виборців.
Звичайно, вирішальним у прийнятті будь-якого рішення ради є голосування
фракції Партії регіонів, яка складає 50% депутатського корпусу. Але хочу
зазначити, що сьогодні практично відсутні супе-речки через різні політичні
уподобання депутатів щодо вирішення соціально важливих питань розвитку району.
Я вважаю, що саме це – найголовніше в роботі депутатського корпусу. І всі
позитивні зміни в районі – це спільна робота всього депутатського корпусу і
виконавчої влади.
Приємно відзначити, що саме районна рада 6 скликання спільно з міським,
сільськими головами, районною державною
адміністрацією цілеспрямовано працює над виконанням наказів виборців. Практична
більшість їх знайшла своє відображення в районних програмах, виконання яких
знаходиться на постійному контролі. В серпні на сесії районної ради буде
розглянуто хід виконання цих доручень. А в жовтні кожен депутат має
прозвітувати в своїх округах.
Зрозуміло, що на виконання всіх наказів потрібен не один мільярд гривень і
роботи по їх виконанню вистачить ще не одному скликанню депутатів. Але уже
сьогодні, виходячи із фінансових можливостей, зроблено чимало. Про що постійно
інформуємо через районну газету та радіомовлення. У зв’язку з цим, хочу
відзначити позитивну роботу наших сільських голів: Єрмолівського – Галини
Петрівни Балдич, Привільненського – Анатолія Володимировича Савченка,
Новопавлівського – Світлани Вік-торівни Березовської, Ленінського – Любов
Анатоліївни Подпальної, Доброкриничанського – Володимира Вікторовича
Драгуновського (всі вони є членами Партії регіонів) з питань водозабезпечення
сіл, ремонту закладів культури, реконструкції та ремонту дитячих садків,
залучення інвестицій та ін.
На жаль, невирішених проблем у нас більше. Але я – оптимістка і вірю, що
буде лад в державі, що будуть збалансовані відповідно до потреб громад місцеві
бюджети, що зросте громадянська свідомість і відповідальність кожного українця
за долю незалежної України.
Людмила
ЛУЦЕНКО,
голова районної ради, голова районної організації Партії
регіонів.
|
