Кажуть, коли народжується людина, на небі загорається зірка. Одні зірки горять яскраво, інші – ледве жевріють.

А все залежить від того, як живе людина, який спосіб життя веде, якими принципами керується.

Яскраво горить на небі зірка Кашперо-Миколаївського сільського голови Юрія Шевченка. Про таких, як він, кажуть: «Де вродився, там і пригодився».

Уродженець Кашперо-Миколаївки, після закінчення місцевої школи Юрій навчався у Київському                                                          медучилищі. Студентом був старанним, обрав професію за покликом серця, а ще має і Божу іскру до медицини, яку підкріпив міцними знаннями. Тож після служби в армії повернувся працювати фельдшером у рідне село. І з перших днів заслужив повагу і довіру односельців: чуйний, безвідмовний, має підхід до малого і старого, гарний спеціаліст.

Потяглися люди до молодого фельдшера: хто за порадою, хто за допомогою і вдень, і вночі. І ніколи не чули відмови. Бо йде по життю він з маминими словами, які стали девізом його життя: «Якщо не я, то хто?!»

То й не дивно, коли проходили вибори сільського голови, більшість жителів сільської ради віддали свої голоси за Юрія Вікторовича. І не помилилися у своєму виборі. 11 років він працює на цій посаді. Зовні ніби і не змінився, хіба сивина посріблила його скроні, а ще став мудрішим, розсудливішим, стриманішим.

Відомо, що робота з людьми – одна з найважчих, всім не догодиш. Але наш сільський голова може знаходити спільну мову з усіма людьми.

Кашперо-Миколаївська сільська рада – це сім віддалених сіл, але Юрій Вікторович знає проблеми кожної родини, він ділить з людьми радість і горе, до нього йдуть зі своїми бідами і в сільську раду, і додому, телефонують і вдень, і вночі. бо знають, що не відмовить, вислухає, приїде, допоможе. А найкращим свідченням людської поваги і шани є те, що Юрій Вікторович – незмінний староста на весіллях, хрещений батько багатьом сільським дітям.

Відповідальність, старанність, людяність, щирість, доброта, життєлюбство – ось головні риси характеру нашого сільського голови. У нього стільки енергії та завзяття, що інколи дивує, де він бере сили, адже людські біди він пропускає через своє серце і душу.

Він знає проблеми своєї сільської ради, вболіває за доручену йому справу і намагається виправдати довіру людей. Він частий гість у дитячому садку і школі. Якщо чути гамір, сміх, шум, дитячий вереск, то знаємо, що у дитсадок завітав сільський голова.

Допомагає і школі у вирішенні не тільки побутових, матеріальних проблем, а також цікавиться навчально-виховним процесом, відвіду-ванням учнями школи, охопленням дітей шкільного віку навчанням, харчуванням, підвозом до школи. Саме завдяки його активній участі, сприянню, наполегливості, вирішено проблему водозабезпечення школи. Юрій Вікторович – справжній керівник, голова сільської громади, людина на своєму місці. А ще він – добрий сім’янин, гарний господар, чудовий чоловік, турботливий батько. Родина завжди підтримує його, розуміє, додає сили та енергії.

Хочеться побажати Юрію Вікторовичу міцного здоров’я, Соломонової мудрості, успіхів у його нелегкій роботі, підтримки сільської громади.

Зоя ВИНОГРАД,

від сільської громади

с. Кашперо-Миколаївка.