В нашому районі триває реорганізація сільської медицини, а саме, процес зміни підпорядкування сільських медичних закладів центральній райлікарні. З наступного року медичні заклади будуть переведені із сільського бюджету на районний.

З якою метою це робиться і який економічний та соціальний ефект буде від таких змін?

Зі слів головного лікаря ЦРЛ Олександра Тарантая, суттєвих змін при цьому не відбудеться. Фінансування медицини буде, як і раніше. Просто всі  видатки  перейдуть в інше підпорядкування, тобто в центральну райлікарню.

Така ситуація вже була в 2000-2001 р. Нині згідно Бюджетного кодексу це робиться з метою поліпшення контролю за наданням медичної допомоги на селі і в подальшому збільшення фінансування на охорону здоров’я.

Що стосується кадрів медичних працівників, то вони практично залишаться без змін. Але штат обслуговуючого персоналу буде скорочено. Бо так як дільничні лікарні переходять на засади сімейної медицини (амбулаторії), то будуть скорочені працівники кухонь, бо потреба у харчуванні хворих відпаде.

Буде також скорочений цілодобовий ліжковий фонд у дільничних лікарнях. Але робитимемо це поступово, протягом трьох років. Почнемо з Привільненської ДЛ, де буде залишено 10 ліжок денного стаціонару. Скороченню підлягають лише працівники харчоблоку. Весь інший персонал, а також приміщення, транспорт переходять у підпорядкування ЦРЛ. Зарплату працівники одержуватимуть у райлікарні.

– Настільки ми знаємо, сільські жителі проти реорганізації дільничних лікарень. Для них процес лікування тепер ускладниться?

– Звичайно, людям хочеться, щоб усе залишилося, як і раніше. Але Баштанський район – єдиний в області, де ще залишилися дільничні лікарні. Районна влада, адміністрація райлікарні й так довго стримували цей процес. Але це веління часу й нікуди від цього не дінешся. Ми переходимо на форму надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини, як це робиться в цивілізованому світі.

Що стосується надання самої медичної допомоги? Є така форма роботи, як стаціонар на дому. Тобто, тепер дільничні лікарі, медсестри будуть виїжджати на виклики й надавати допомогу безпосередньо на дому: робитимуть уколи, процедури, ставитимуть крапельниці, виписуватимуть рецепти тощо. Хто зможе, приходитиме, як і раніше, в амбулаторію на денний стаціонар, де їм надаватимуть таку ж медичну допомогу.  Єдина різниця, що не буде цілодобового перебування хворих у лікарні, а відтак і їх триразового харчування.

Що стосується лікування людей похилого віку, то для такої категорії хворих в районі необхідно мати так званий хоспіс. Такий заклад після реорганізації Інгульської дільничної лікарні в амбулаторію є можливість створити на її базі. Людей, які потребують догляду, на незначний термін розміщуватимуть у хоспісі, де за ними доглядатимуть, лікуватимуть і харчуватимуть. Тяжкохворих людей, як і раніше, транспортуватимуть у центральну районну лікарню.

Отже, переваги й недоліки реорганізації сільської медицини побачимо вже в новому році.

Валентина СВИРСА.