Пенсійна реформа – не має альтернативи

Засідання «круглого столу», присвячене обговоренню проекту пенсійної реформи в Україні, відбулося днями в райдержадміністрації. В ньому взяли участь працівники управління Пенсійного фонду, працівники бюджетних установ, підприємці, представники профспілок, члени громадської ради при голові райдержадміністрації. В засіданні круглого столу взяла участь голова районної ради Людмила Луценко.

Відкриваючи засідання «круглого столу», голова райдержадміністрації Іван Рубський зазначив, що пенсійну систему останнім часом реформують у багатьох країнах світу. Бо статистика доводить, що населення невпинно старішає в усьому світі і урядам важко забезпечити пенсійні виплати. В Україні нині мільйони пенсіонерів отримують кошти, на які дуже важко прожити. Тому проблема реформи пенсійного забезпечення актуальна й для нас.

Саме непростий час і спонукає наш уряд до її проведення. Бо коштів у Пенсійному фонді бракує, внесків працюючих не вистачає для стабільної виплати пенсій. Співвідношення працюючих і пенсіонерів по Україні майже  однакові: на 100 працюючих – 95 пенсіонерів. В Миколаївській області сьогодні 495 тис. працюючих і 346 тис. пенсіонерів. А в Баштанському районі ця пропорція дуже різниться, бо на 5704 працюючих припадає 10 тис. пенсіонерів. Усе, що сплачують працівники, одразу йде на пенсійні виплати, а дефіцит покривається з державного бюджету. А це породжує серйозні проблеми. Бо дотуючи Пенсійний фонд з держбюджету, забираються кошти у працівників бюджетної сфери, у яких і так невелика зарплата і сьогодні потребує підвищення.

Ми не інвестуємо кошти у виробництво, в робочі місця, а проїдаємо їх. Якщо ніяких заходів не вживати, може знову повторитися ситуація, коли й так невеликі пенсії виплачуватимуть зі значними затримками. Тому, щоб захистити інте-реси пенсіонерів і потрібно негайно реформувати систему пенсійного забезпечення.

– Головна мета пенсійної реформи, – продовжила начальник управління Пенсійного фонду в Баштанському районі Алла Іванова, – забезпечити справедливу систему розподілу пенсійних коштів, стабілізувати пенсійну систему та гарантувати виплату пенсій на довгострокову перспективу, створити для людей можливість накопичувати пенсію, виходячи з власних доходів. А головне – треба ліквідувати розрив у розмірах пенсій, що є на сьогодні, коли одні одержують десятки тисяч гривень, а більшість і 1 тис. грн. не мають.

Свій виступ Алла Ігорівна ілюструвала показом слайдів на екрані, що свідчили про доцільність проведення пенсійної реформи. Зокрема, вік виходу на пенсію у більшості країн підвищений ще у 1989 році. У Швеції жінки й чоловіки йдуть на пенсію в 61 рік, у Грузії, Польщі – чоловіки в 65 років, жінки в 60, в Естонії, Латвії, Казахстані – жінки й чоловіки стають пенсіонерами в 65 років, у Німеччині, Норвегії, США – в 67 років. В Україні ж найнижчий пенсійний вік: чоловіки йдуть на пенсію в 60 років, жінки – в 55.

Щодо співвідношення пенсійних виплат до валового внутрішнього продукту, Україна посідає чи не найперше місце  в світі за питомою вагою пенсійних виплат. Вони становлять більше 18% ВВП, що в півтора рази перевищує аналогічний  показник розвинутих країн Європи. Здавалося б, пенсіонери в такій країні мають жити заможно. На жаль, усе навпаки. Середня пенсія у нас – одна з найнижчих у Європі. Майже 65% пенсіонерів отримують пенсію в розмірі менше 1000 грн. на місяць.

Причина такого абсурду, на думку І. В. Рубського, у нашій пенсійній системі, яку запровадили ще 80 років тому і за цей час вона майже не змінювалася. І нині політики з року в рік відтягують проведення пенсійної реформи. Через таку безвідповідальність Україна опинилася на порозі кризи. За 3 роки національний борг зріс майже втричі, а держава не в змозі виконувати свої зобов’язання перед громадянами.

Незбалансованість бюджету Пенсійного фонду – тема болюча. Тільки в 2010 р. з держбюджету на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду було виділено 34,4 млрд. грн.

А. І. Іванова навела такий приклад. У Баштанському районі 8 тис. пенсіонерів одержують пенсію меншу 1 тис. грн., інші 2 тис. пенсіонерів – більше 1 тис. грн. Щомісяця на виплату пенсій іде до 10 млн. грн., а сплачують до Пенсійного фонду всі працюючі в районі в середньому 4 млн. грн. В минулому році тільки наш район виплатив 110 млн. грн. пенсій, а власних коштів заробили лише 48 млн. грн. Останні кошти одержані з державного бюджету та різних фондів. Але ж державний бюджет не може витримати такого навантаження.

– Проблема в тому, – зазначив голова ради старійшин району М. В. Бардачов, – що в Україні 120 млрд. грн. зарплати виплачується в конвертах. А з цих же коштів можна було 42 млрд. грн. відраховувати в Пенсійний фонд і це покрило б весь його дефіцит. Ось над якою проблемою треба працювати.

З цим погодилися всі учасники «круглого столу», бо саме в «тіні» сьогодні перебуває значний резерв для наповнення Пенсійного фонду.

– Нинішній уряд – перший, який за 20 років почав боротьбу з виплатами в конвертах, – наголосив І. В. Рубський. Необхідно запровадити дуже жорстку економічну відповідальність роботодавців за нелегальні робочі місця, бо виплачуючи людям «тіньову» зарплату, вони відбирають у них можливість отримувати гідні пенсії. А думати про свою пенсію кожен повинен вже сьогодні.

А. І. Іванова розповіла про зміни, які несе за собою пенсійна реформа. Головне завдання – запровадження другого рівня пенсійного забезпечення, за яким живуть більшість розвинених країн. Йдеться про те, що всі працівники, яким на момент запровадження обов’язкового страхування буде менше 35 років, сплачуватимуть внески не лише до загальної «каси» Пенсійного фонду, а й на свої персональні рахунки. Кошти, які людина накопичить, належатимуть тільки їй. Скільки працівник зібрав, скільки й буде отримувати на додаток до державної пенсії.

Розподіл пенсійних коштів має бути справедливим. Це – головна мета реформи. Тому запроваджується обмеження на максимальний розмір пенсії. Виплати не повинні бути більшими, ніж 10 мінімальних пенсій. На сьогодні це близько 7500 грн.

Якщо раніше мінімальний період для отримання права на пенсію за віком було 5 років, то нині планується відразу збільшити цей період до 15 років. Адже, як зазначали учасники «круглого столу, при нинішньому пенсійному забезпеченні пенсію нараховували людям, які за все життя пропрацювали 4-5 років. Не створивши нічого самі, цим людям забезпечували пенсію працюючі. А це – баласт нашого суспільства.

Мінімальний період сплати для отримання мінімальної пенсії за віком збільшується нині до 30 років для жінок і 35 років для чоловіків.

Чи не найгостріший момент – підняття пенсійного віку для жінок. Щодо цього у суспільстві існують різні думки. Але демографічна ситуація сьогодні в буквальному сенсі тисне на пенсійну систему. І не тільки в Україні. Зі слів А. І. Іванової, по Миколаївській області більше 20% пенсіонерів після виходу на пенсію продовжують працювати, 2/3 з них – жінки. У нашому районі 65% жінок-пенсіонерок продовжують працювати. Статистика свідчить про те, що люди, які хочуть і можуть, продовжують працювати.

Нині пропонується продовжити пенсійний вік жінок до 60 років. Законопроект передбачає це протягом  10 років, щороку підвищуючи пенсійний вік на 6 місяців. За кожен рік відстрочки виходу на пенсію жінки отримуватимуть компенсацію – 5% від суми пенсії. Таким чином, за 5 додаткових років їх пенсія зросте на 25%. Для чоловіків у випадку, коли вони відкладають свій вихід на пенсію, змін у сучасних нормах немає.

З метою покращення умов пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери (освіти, культури, охорони здоров’я) при виході на пенсію пропонується запровадити одноразову допомогу у розмірі 10 призначених їм пенсій.

Якщо раніше при нарахуванні пенсії заробітна плата працюючого бралася за будь-які 5 років до 1 липня 2000 року та весь період після 1 липня 2000 року, то нині пенсія буде обчислюватися із заробітної плати за даними персоніфікованого обліку, починаючи з 1 липня 2000 року. У разі, якщо особа отримує пенсію і продовжуватиме працювати, її пенсія буде перераховуватися у зв’язку зі збільшенням показника прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, коли вона закінчить працювати.

Учасники «круглого столу» висловили думку, що для врегулювання розмірів пенсій в залежності від внеску працюючого, його кваліфікації слід поряд з пенсійною реформою проводити й реформу заробітної плати. інакше пенсійна реформа може бути зведена нанівець. Але загалом усі дійшли спільної думки, що ці реформи назріли давно і стали необхідністю. Інакше Україна приречена на відсталість і поступову деградацію суспільних відносин та девальвацію людських цінностей. Саме тому назад дороги немає – є тільки дорога вперед до втілення реформ.

Валентина СВИРСА.