Південь України вважається зоною ризикованого землеробства. Недостатня кількість та нерівномірний розподіл опадів при частих засухах не забезпечують нормального розвитку сільськогосподарських культур, викликають різке коливання врожайності по роках, створюють нестабільність сільськогосподарського виробництва.

Однією з умов вирішення цієї проблеми є запровадження зрошення. Як показує практика, сільгоспвиробники різних форм власності, запровадивши на своїх полях зрошення, переконалися, що вирощування сільськогосподарської продукції на зрошенні є досить вигідною справою.

Про стан зрошувальних систем у районі, готовність Баш-танського міжрайонного управління водного господарства до подачі води на зрошувані землі наш кореспондент веде розмову з начальником МУВГ В. І. Лебедєвим.

– Вікторе Івановичу, розкажіть, будь-ласка, які райони входять до Баштанського міжрайонного управління водного господарства і скільки ви маєте зрошуваних земель?

– У зоні обслуговування Баштанського міжрайонного управління водного господарства знаходяться Баштанський, Новобузький та Казанківський райони, що складає 32 515 га зрошуваних земель. На території цих районів знаходяться чотири зрошувальні системи: Явкинська, Інгульська, Костичівська та Спаська. Для забезпечення подачі води на полив сільськогосподарських культур в управлінні нараховуються: магістральних та розподільчих каналів – 49,4 км, закритих трубопроводів – 34,8 км, державних насосних станцій – 27 од., колекторно-дренажних мереж – 82 км. Для обслуговування державних систем в управлінні створені діючі експлуатаційні дільниці: Явкинська, Інгульська та Лоцкинська, машинний двір, цех по ремонту електродвигунів.

– Чи готові до роботи зрошувальні системи, насосні станції, обладнання?

– З метою забезпечення ефективної та надійної роботи зрошувальних систем, насосних станцій, каналів, гідротехнічних споруд, дощувальних машин в 2011 році, поліпшення використання зрошуваних земель в Баштанському районі, нарощування виробництва на них сільськогосподарської продукції, на виконання спільного наказу до поливу було підготовлено 3140 га зрошуваних земель разом з трубопроводами та гідротехнічними спорудами. Задіяне в поливі насосно-силове обладнання (48 агрегатів) готове виконати заявки на подачу води.

– Чи ознайомлені водокористувачі з умовами роботи, тарифами на водопостачання?

– Спеціалістами управління разом зі спеціалістами управління агропромислового розвитку проведені кущові наради з водокористувачами. 27 січня 2011 року відбулася нарада при голові райдержадміністрації з керівниками, спеціалістами управління, представниками користувачів земельних ділянок на зрошуваних землях  Костичівської сільської ради. 15 та 17 березня були проведені виїзні наради з водокористувачами Явкинської зрошувальної системи. На нарадах розглядалися наступні питання: розгляд звернення жителів села Костичі про збереження насосних станцій та міжгосподарських мереж; тарифи на водопостачання;  про набуття статусу юридичної особи і сплати податку; установка лічильників на водорозподілі та подачі води на зрошуваних землях; дозвільні документи, необхідні для заключення договорів на послуги з подачі води.

В цьому році рішенням обл-водгоспу було затверджено ціну на послуги з подачі води без вартості електроенергії на рівні 2010 року і вирішено не піднімати її вище 0,20 грн. протягом поливного сезону 2011 року.

– Який стан трубопроводів водокористувачів? Чи готові вони до зрошення?

– Так, більшість трубопроводів у задовільному стані, хоча не обійшлося і без неприємних моментів. було пограбовано трубопровід НС-20, яка подавала воду для ЗАСТ «Зоря Інгулу». Господарство надає роботу весь рік 350-400 працівникам з Баштанки і навколишніх сіл Добре, Добра Криниця, Виноградівка, Інгулка, Новосергіївка, Новоєгорівка, Плющівка. За п’ять років тут побудовано 200 га крапельного зрошення інтенсивних садів, два резервуари на 30 тис. куб. м, 2 насосні станції. Протягом 2011-2012 років планується впровадити крапельне зрошення ще на 100 га. Але ця робота могла бути зведена нанівець у зв’язку з демонтажем частини трубопроводу.

Керівництвом ЗАСТ «Зоря Інгулу» оформлений банківський кредит на відновлення понівеченого трубопроводу. Кошторисна вартість відновлення складає близько 380 тис. грн. Але те, що труби придбані безпосередньо у виробника, а роботи по відновленню проводяться спеціалістами управління, стало основною  складовою зменшення вартості відновлення трубопроводу, яка фактично складатиме близько 150 тис. грн. Крім того, робітниками управління М. Угріним та                      С. М. Фісієнком були запропоновані кілька раціоналізаторських пропозицій. одна з яких – застосування замість стандартної муфти «Жибо» вартістю 560 гривень, флянцевого з’єднання, що коштує всього 94 грн. за комплект, чим було зекономлено 466 гривень на одному комплекті.

– А які документи необхідні, щоб укласти договір на подачу води?

– За умов виконання чинного законодавства, для вирощування сільськогосподарської продукції на зрошенні, для укладення договору на подачу води потрібно мати цілий ряд дозвільних документів: копію акту на право власності земельної ділянки (або договір оренди), копію свідоцтва про державну реєстрацію (юридичної особи), копію довідки про взяття на облік платника податку, копію дозволу на спеціальне водокористування; копію довідки зі Снігурівської гідромеліоративної партії 1-ОВГ, яка є рекомендацією на зрошення. Частина цих документів є підставою для одержання компенсації вартості на витрачену електроенергію та паливо. 

Умови виробництва сільськогосподарської продукції на зрошенні суб’єктами господарювання різних форм власності залишаються нерівними, а саме: платники фіксованого сільськогосподарського податку, згідно ст. 307 Податкового кодексу України, не сплачують збір за спеціальне використання води. Компенсацію отримують тільки юридичні особи і то тільки ті, що вирощують продукцію на зрошуваних землях. Фізичні особи компенсацію не отримують.

– Тобто, ви переконані, що зрошення є вигідною справою?

– Так, незважаючи на всі складнощі, виробництво сільськогосподарської продукції на зрошенні є вигідним у сьогоднішніх ринкових умовах. Згідно режиму зрошення на 1 га томатів за сезон потрібно використати 3 тис. 700 куб. м води, що в грошовому еквіваленті складає близько 4000 грн. В цю суму входить вартість електроенергії, плата за воду як за ресурс та плата за послуги з подачі води. 

Якщо при цьому врожайність томатів складе 600 ц/га, а ціну за 1 кг томатів взяти на рівні минулого року, то вартість реалізованої продукції складе 180 тис. гривень. У реалізаційній ціні 1 кг продукції (3,5 грн.) вода складає всього 7 копійок (2%). Отже, вартість води не є основною витратною частиною при вирощуванні овочів на зрошенні.

Розмову вела Лідія АВРАМЕНКО.