Наше село зручно розташувалося у долині річки Громоклея, на правому її березі. І кожному, хто захоче до нас завітати, треба неод-мінно спускатися з гори: чи то Якубихи, чи Безіменної. Ось тільки тоді Кашперо-Миколаївку можна побачити, як на долоні: асфальтовані чистенькі вулиці віялом розходяться від центру. У центрі села – сільська рада, святе місце – Пагорб Слави, Будинок культури, поштове відділення, двоповерхова школа, ряд магазинів. 

Того сонячного жовтневого ранку відзначалася надзвичайна подія – день народження села. Люди поспішали впоратися по господарству, щоб встигнути на свято. Навіть сонце, яке завжди ліниво виповзало з-за гори Безіменної, сьогодні теж поспішало. Воно злизало довгими язиками туман у долині Громоклеї, розтопило легеньку паморозь на траві і послало світло-тепло в село. До гарного святкового настрою треба ще й сонця, багато сонця.

Тільки десята ранку, а біля Будинку культури ніде яблуку впасти. Клуб сьогодні урочистий, по-святковому прибраний: гірлянди з прапорців, повітряні кульки, виставки робіт сільських умільців. Вражають вишивки, картини з бісеру, стрічок Т. Гирди. Столи ломляться від усякої смакоти: тут  щедрі дари осені, вареники, млинці в сметані і з медом.

А музики виграють –

Апетиту піддають:

«А мій милий крутить носом,

вареничків  рідний просить».

Ось із тарілками в руці

Танцюють хлопці- молодці.

Молодиці руки в боки,

Теж пішли собі у скоки.

А музика виграє – 

Жару й танцю додає.

Моє село – маленька батьківщина. Для мене ти одна – єдина. Такими словами ведучі І. Й. Василик та Н. П. Баришнікова розпочали дійство з нагоди відзначення свята. Директор школи А. О. Шаповалова розповіла односельчанам історію заснування села від найдавніших часів. Колись тут був козацький зимівник. Катерина ІІ подарувала цю благодатну землю своєму вірнопідданому Кашперову. До назви Миколаївка додалося прізвище Кашперова. Так з’явилася на карті України топонімічна назва – Кашперо-Миколаївка. 

Пом’янули загиблих у роки Великої Вітчизняної війни хвилиною мовчання та покладанням квітів на Пагорб Слави. Алла Олексіївна назвала прізвища тих людей, які своєю невтомною працею відбудовували зруйноване господарство, піднімали колгоспи. Сьогоднішнє село – це труд багатьох поколінь.

До єдності і згуртованості, консолідації всіх закликав сільський голова Ю. В. Шевченко.

Голова райдержадміністрації І. В. Рубський щиро привітав кашперо-миколаївців, відзначив гарну організацію свята.

І знову ведучі взялися до роботи: привітали сім’ю Віктора Васильовича і Антоніни Петрівни Шевченків із золотим, а Драя Сергія Олександровича та Тетяну Миколаївну, Сорочана Сергія Олександровича і Людмилу Вікторівну із срібним весіллям. Відзначили гарних господинь, які вміють варити борщ й пекти торти, –  Олександру Левченко, Ганну Федоренко, Ольгу Польшину, Валентину Сорочан.

Найкращі обійстя  у Кашперо-Миколаївки в  Любові Землякової та Олександра Андрухіна.

Присутні дізналися, що найстарішою жителькою нашого села є Марія Чабаненко, а наймолодший – син у Світлани Грабовської.

Чистим, дзвінким співом порадувала односельців Юлія Винничук. Щирими оплесками присутні вітали наймолодших учасників свята Юлію Польшину та Артема Обримбу.

Ще довго звучали пісні й привітання з нагоди річниці села. А потім були ігри, спортивні змагання: хто сильніший і спритніший, а хто наймудріший.

В кінці свята сільський голова подякував спонсорам, без яких би не відбулося  це святкове дійство. це фермери Віктор Анатолійович Бурлака, Сергій Анатолійович Погребняк, підприємці Анатолій Сергійович Погребняк, Володимир Борисович Мітькін, Пашаєв Вагіф Сулейман огли.

Особливі слова вдячності хочеться висловити людині, яка ніколи не відмовляє в допомозі. Це – Олександр Іванович Вініченко, голова ПП «Джерело». Хоча він не проживає в Кашперо-Миколаївці, проте активно допомагає у вирішенні проблем, які виникають на території сільської ради.

Сільський голова Ю. В. Шевченко   подякував людям, які доклали чимало зусиль для організації і проведення цього свята, – колективам Кашперо-Миколаївської сільської ради, Кашперо-Миколаївської ЗОШ, Каш-перо-Миколаївського та Новопетрівського ДНЗ, амбулаторії. А головними режисерами цього дійства були заступник директора з навчально-виховної роботи Кашперо-Миколаївської ЗОШ Т. М. Драй та завідуюча Кашперо-миколаївським ДНЗ Л. А. Шевченко.

Ще довго згадуватимуть кашперо-миколаївці свято рідного села, яке зібрало їх у єдину родину.