Того дня пісківці прокинулися з відчуттям наближення святкової події. Попоравшись
вдома біля господарства і перевдягнувшись, поспішали вони в центр села, де весело
лунала музика. А там на них чекав сюрприз – ярмарок з різноманітною продукцією.
Адже настала середина осені. Селяни зібрали врожай. Важко працювали трудівники полів
і в неможливу спеку, і в проливні дощі. І ось настала пора, коли можна відпочити,
та ще в такий день – нашому рідному селу виповнилося 228 років. Всіх переповнювала
така радість і гордість, що це можна було помітити відразу, глянувши на обличчя
людей.
День видався напрочуд гарний, сонячний. А розпочалося свято біля пам’ятника
загиблим воїнам-односельчанам і тим, які загинули, визволяючи наше село, воїнам,
які не повернулися з боїв Великої Вітчизняної
війни. Тут зібралися жителі села. Щиро вітав
присутніх сільський голова Юрій Олійник, який сказав, що своєму життю, успіхам,
чистому голубому небу ми завдячуємо саме тим, хто поліг у боях із фашизмом і закликав
присутніх берегти їх пам’ять.
Голова ради ветеранів Н. І. Роставецька додала, що завдяки нелегкій праці жінок,
підлітків, які працювали у важкий воєнний час, підтримуючи армію боєприпасами та
продовольством, наші воїни здобули Перемогу. Присутні поклали квіти до обеліска.
А потім громадяни села пішли на площу Кобзаря до пам’ят-
ника Т. Г. Шевченку, щоб покласти
квіти і віддати шану генію українського народу.
У центрі села свято заграло новими барвами. Уквітчані надувними кульками приміщення
магазинів, територія біля будинку культури, прикрашена квітами імпровізована сцена.
Центр вирував, як великий вулик. Чого тільки не було на ярмарку! ППАФ «Хлібодар»
порадувала яйцями перепелів, м’ясом та зерном. Пахли яблука, які привезли представники
СТОВ «Дружба». Свою продукцію пропонували ЗАТ «Баштанський сирзавод», плодорозсадник
«Богданівський». Одноосібник М. І. Романчук привіз борошно, одноосібники з Костичів
пропонували перець, сині баклажани, капусту та картоплю. Баштанці привезли капусту
і картоплю.
Долучилися до ярмаркування і жителі села. Одноосібники Олександр та Людмила
Роман продавали свинину зі свого підсобного господарства. П. Г. Бондаренко торгував
капустою та яблуками, Г. І. Пластун – живою рибою, В. І. Кутнякова – смачними домашніми
пиріжками з сиром та печінкою, а С. О. Раленко пропонував солодку продукцію – цукерки
та печиво. Підприємець О. М. Селіна виділила барана, а ППАФ «Хлібодар» – свинину на шашлики. Підприємець Тетяна Коваль
замовила коровай до свята.
Працівники сільської ради, ФАПу готували та продавали пиріжки з картоплею,
яблуками, бутером, сиром за невелику ціну. Продавалися шашлики і безкоштовно частували
всіх шурпою.
І ось розпочинається святкове дійство, яке підготували працівники Будинку культури,
залучаючи і вчителів школи, і учнів, вихованців дитсадка й молодь села. Звучать
акорди пісні «Зеленеє жито, зелене». Линуть вітальні слова зі святом, дівчина в українському вбранні
вручає коровай голові сільської ради Юрію Олійнику.
Докладно про історію створення села розповіла вчитель-історик,
керівник місцевого краєзнавчого музею Лариса Вікторівна Кравченко. Доповнила її
розповідь наша землячка з Києва Любов Анатоліївна Бакаєва, яка знає багато історичних
фактів про наше село, про будівництво церкви.
Вокальна група вчителів школи подарувала всім пісню «Моє село». Сердечно вітали
на святі найстаршу жительку села Олександру Сергіївну Сердегу, якій виповнилось
92 роки. Голова сільської ради вручив їй подарунок. Олександра Сергіївна поздоровила
всіх зі святом, побажавши міцного здоров’я та щастя. Вітали на святі і родину Івана
та Лідії Роставецьких, у яких у цьому році народилося двоє діток. Їм теж вручили
подарунки.
Ведучі та всі присутні щиро дякували учасникам війни,
вдовам за неоціненний вклад у Перемогу та відбудову народного господарства. Із святом
села привітала всіх голова ради ветеранів Надія Іванівна Роставецька. Вона також
згадала, що найбільшого розквіту село набуло при функціонуванні колгоспу ім. Шевченка,
яким 25 років вміло керував ветеран війни Олексій Васильович Пустовар і при якому
село досягло найбільшого розквіту.
Нині Піски населяють люди різних національностей. Переважна більшість це –
українці. Проживають тут і росіяни, і білоруси, і молдовани, й болгари. Всі живуть
дружно і розуміють один одного. У селі є багато гарних господарів. Приз за дбайливість
і старанність отримала родина Володимира Ярославовича та Оксани Василівни Наливаних.
Двір у них, як лялечка, кругом квіти, чистота.
Вітали всіх зі святом і наймолодші жителі села – вихованці дитячого садка
«Сонечко» разом зі своїм вихователем Тетяною Анатоліївною Циганенко.
Учасниця художньої самодіяльності Світлана Петрук щиро вітала всіх піснею
«Не забудь», а учень школи Іван Костенюк подарував пісню всім мамам села.
Сільські жителі – це люди землі, це невгамовні трударі, це звитяжні хлібороби,
які дарують людям хліб, а значить, і життя. Тож того святкового дня всіх трудівників
ППАФ «Хлібодар» і жителів села вітали піснею «Чураївна», яку для них виконала Любов
Колодзей. Василь Вишневський подарував всім пісню «Мамина коса», а Іван Михайлович
Тиць, який все своє життя працював у колгоспі на вирощуванні овочів, приємно здивував
всіх грою на баяні, виконавши свій улюблений музичний твір. Цікаві гуморески Глазового прочитала лауреат обласного
фестивалю народної творчості Любов Колодзей.
Святковий концерт завершився, та ніхто не розходився.
Люди весело гомоніли, розмовляли між собою, сиділи за столиками, слухали музику,
спілкувались. Бажаючі могли оглянути виставку вишиванок місцевої майстрині Галини
Іванівни Пластун, яку організували в Будинку культури. Любителі спорту мали можливість
подивитися футбольну зустріч команд Піски – Плющівка. А ввечері для всіх була святкова
дискотека в Будинку культури. Так відзначили жителі села Піски свій ювілей.
Любов КОЛОДЗЕЙ,
художній керівник
Пісківського СБК.