Процес
становлення громадянського суспільства в Україні, прагнення до вдосконалення
економічної, правової, освітньої, культурної сфер життя передбачає утвердження
життєустрою країни на засадах цінностей і норм високої моралі. Майбутнє України
безпосередньо залежить від збереження та відтворення традиційних християнських
моральних цінностей, що за своїм змістом співзвучні із загальнолюдськими, під
впливом яких упродовж тисячоліття формувалась культура українського народу.
Необхідність у цьому продиктована наявністю потужного інформаційного поля,
поширення через засоби масової інформації насильства, страху...
Слово
«духовність» походить від слова «дух». За уявленням наших предків, дух – це
безсмертна, нематеріальна основа людини, що визначає сутність її життя. Вони
також вважали, що дух – це душа людини. Тому духовність пов’язують із
внутрішнім світом людини, її душею. Кажуть: духовно багата, духовно чиста
людина, тобто така, яка має багатий, чистий внутрішній моральний світ, –
людина, яка творить добро.
Досягти
духовності можна тільки великою внутрішньою працею над собою. У Київському
Національному музеї літератури України експонується книга монаха-самітника
Іоана Ліствичника, який жив у першій половині І століття «Ліствиця», що
відкриває шлях до духовності. На цьому шляху, як на своєрідній драбині, автор
визначив тридцять щаблів. Серед них: милосердя, каяття, негнівливість,
незлопам’ятність, нездатність до наклепу, небрехливість, гріх зневіри,
лагідність, смиренномудрість, очищення від жадоби, а найвищий щабель – любов.
Уже багато століть люди ідуть цим шляхом, долаючи щаблі духовності.
У час, коли на досить невисокому рівні перебуває загальна культура, коли
злочинність, наркоманія, жорстокість, насильство та інші негативи сучасності
отруюють життя, сучасна педагогіка переосмислює своє ставлення до набутків
минулого. Набутки християнства з його ідеалами любові до людини є невичерпним
джерелом, до якого протягом тисячоліть припадає все людство, в тому числі, наш
народ. Опанувати цей світовий і вітчизняний досвід, використати його від
народної проповіді, повчання Володимира Мономаха і до тепер має намір і сучасна
національна система освіти.
Майбутнє
української нації залежить від змісту цінностей і від того, якою мірою
духовність стане основою їхнього життя. У виховній роботі школи чітко окреслено напрямки розвитку наших
вихованців: формування навичок культури спілкування; виховання навичок
здорового способу життя, принципів моралі, почуття любові до свого народу і
традицій, до своєї Батьківщини, свого міста, до рідного слова; естетичне,
патріотичне, родинне виховання.
В. Сухомлинський підкреслював, що місія педагога – бути творцем дитячого
щастя, лікарем і цілителем дитячих душ. Педагог без любові до дитини, це все
одно, що співець без голосу, музикант – без слуху, живописець – без відчуття
кольору. Плід від засіяного обов’язково дозріє, бо, як кажуть в народі: «Що
посієш – те й пожнеш».
Вважаю, що дуже
актуальним і своєчасним є запровадження у навчальних закладах курсів
духовно-морального спрямування, таких як, зокрема, «Християнська етика».
Викладання курсу здійснюється за рахунок варіативної складової навчального
плану з обов'язковим урахуванням бажання
батьків (письмової згоди). Метою програми є сприяння духовно-моральному
розвитку дітей, прищеплення їм любові до ближнього, до України через
ознайомлення з національними культурними надбаннями, з християнськими
моральними цінностями: людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших,
працелюбством, доброчесністю, гостинністю, вдячністю тощо, які водночас глибоко
виявляються в українській культурі і за своєю суттю є загальнолюдськими.
Рішення про викладання такого курсу в нашій школі не є спонтанним. В
минулому навчальному році у 1-4 класах викладався цей курс. У планах було
створення кабінету християнської етики, а задуми і мрії необхідно втілювати в
життя. Напружено працював учнівський, учительський, батьківський колективи,
технічний персонал закладу над створенням кабінету християнської етики «Духовні
джерела» – тричі проводили благодійні ярмарки, готували вишивки, малюнки,
подарунки, придбали стільці. Виготовив меблі учитель інформатики та трудового
навчання В.
В. Роставецький. Особливі дарунки отримали від Л. І. Голодівської, Л. М.
Кравцової та С. А. Кравцова, сім’ї Л. М. Шаповал, І. Г. Круглової, за що їм низький уклін і людська шана.
Приємно, що нас усіх об’єднала така важлива справа. Відкриття кабінету було
сплановане як сюрприз нашим випуск-никам 2010 року.
У 2010-2011
навчальному році курс «Християнська етика» викладає Л. Ю. Береза – учитель
історії, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель», досвідчений, творчий
педагог і, головне, людина чуйна і
небайдужа.
Відомо, що
дитина – то найвище творіння природи, вона несе в собі життєве завдання, свою
місію. На моє глибоке переконання, школа, родина, суспільство мають допомогти
дитині самореалізуватися, самовизначитися. Ми робимо все, щоб забезпечити
належні умови для духовного розвитку наших вихованців, інтелектуально-моральної
свободи вибору стилю поведінки, формування почуття патріотичної і національної
самосвідомості, особистісних якостей і високого рівня культури.
На сьогоднішній
день більшість учнів Баштанської ЗОШ №2 виправдовують наші сподівання і я
глибоко переконана, що поряд з іншими шкільними науками християнська етика буде
рівноправною і потрібною не тільки в нашому навчальному закладі, а й у інших
школах Баштанського району.
Галина ГАВВА,
директор
Баштанської ЗОШ І-ІІІ ступенів
№2.
|
