Тож можна зрозуміти здавачів молока Добренської сільської ради, які
звернулися з листом до депутата районної ради від Компартії України Юрія
Літвінова.
«Щоб якось вижити в цей непростий час, тримаємо корів і лишки молока
здаємо на ЗАТ «Баштанський сирзавод», ціна якого сьогодні складає 2 грн. за 1
літр. Така закупівельна ціна вкрай низька, адже ні для кого не секрет, скільки
праці і коштів треба вкласти, аби одержати те молоко. Для переважної більшості
сімей, корова – єдина годувальниця, бо ж знайти роботу в селі практично
неможливо. Ціни на все ростуть. Як нам виживати в таких умовах, як годувати,
одягати, вчити дітей, лікуватися?» – пишуть люди.
Під цим зверненням підписалося більше 70 чоловік.
Ця проблема стосується не тільки
добренців і новоєгорівців, а й власників корів усіх сіл району.
Депутат районної ради кількох скликань Юрій Літвінов разом із головою Добренської сільської ради
Олександром Галагузом вирішили організувати
сходку власників корів, яка відбулася днями в приміщенні Добренської
сільської ради. На ці збори прибув і заступник голови правління ЗАТ
«Баштанський сирзавод» по заготівлі сировини, депутат районної ради від Партії
регіонів Анатолій Савченко. Саме йому й
було надано перше слово.
– Відразу хочу підкреслити, що ніякої самодіяльності щодо ціноутворення з
нашого боку немає, – зазначив Анатолій Володимирович, – приймаємо молоко скрізь
по одній ціні. Тож нікого не слухайте, що ми десь за межами району платимо вищу
ціну. здавачі
й нам щоденно висловлюють своє невдоволення. І ми вас добре розуміємо. Але ціни
встановлює не сирзавод. Нині їх диктує
ситуація на ринку збуту. Вона ж обумовлюється надходженням в Україну
дешевих сирів з-за кордону. Не будемо
говорити про їх якість, та покупці надають перевагу саме цій продукції. Бо
купівельна спроможність населення не зростає, а, на превеликий жаль,
знижується.
Держава не регулює ціни на молочну продукцію. Вона залежується на
прилавках, нам не надходять заявки на сири та цільномолочну продукцію. Відтак,
не маємо оборотних коштів. А здавачам молока треба в установлені строки
виплачувати гроші. І ви – свідки тому, що з цим затримок не буває. Працівникам
акціонерного товариства теж треба виплачувати зар-плату, чимало коштів іде на
загальновиробничі витрати.
Знаю, наша продукція вважається надто дорогою і не кожен може дозволити
собі часто її купувати. Але пояснення цьому є. Спробую довести це лише на одному прикладі: щоб одержати 1 кг вершкового масла, треба
переробити 22 кг
молока.
Це вже майже півсотні грн., а в собівартість сиру входять і вже згадані
загальновиробничі витрати (плата за енергоносії, воду, паливно-мастильні
матеріали тощо).
Відповідь не задовольнила людей. У кожного – своя
правда. Із залу лунало: "Чули виступ Президента, він сказав, що молоко в людей
повинні приймати по 3 грн., а ви берете дешево, а свою продукцію високо
цінуєте. наше молоко продаєте по 6 грн. за літр, сметану з порошків –
по 10 грн., за 0,5 кг”
– гудів зал.
Щодо останнього, то самі ж собі й суперечили, стверджуючи, що не раз були
свідками, як в Миколаєві покупці обирали саме продукцію баштанської «Славії».
Але ж коли б її виготовляли «з порошків» (а такого дешевого, але сумнівної
якості добра, нині скрізь вистачає), покупці б не надавали їй перевагу.
Не почули здавачі молока конкретної відповіді на своє запитання: якою буде
ціна в подальші місяці? Бо заводчани поставлені нині в певні рамки і немає в тому
їхньої провини. Адже коли цим процесом керувала держава, вони мали можливість
заохочувати здавачів молока. Ще в недалекому минулому у кожному селі
обладнували молокоприймальні пункти, діяли 33 пункти штучного осіменіння корів,
куди завозили сім’я високопродуктивних порід ВРХ, приймальникам молока виділяли велосипеди, їх забезпечували
всім необхідним для роботи. Згадаймо й той факт, що сирзавод забезпечував своїх
здавачів дешевими концкормами для корів тощо.
Все це кануло в Лєту. Як говорив перший президент України: маємо те,
що маємо.
Перед присутніми виступили і відповіли на їхні запитання депутати районної
ради Юрій Літвінов та його однопартієць
Валерій Ященко.
– Живемо серед вас, знаємо ваші біди. Це – проблема всіх власників корів
нашого району, – зазначили вони. – Депутати райради не раз розглядали це болюче
питання.
Як заступник голови постійної
комісії райради з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів,
екології, благоустрою та раціонального використання природних ресурсів, Валерій
Ященко проінформував присутніх, що це питання депутати райради тримають на
контролі, воно внесене в план роботи комісії.
– Ще раз зосередимо на ньому увагу, винесемо як депутатський запит на
сесію районної ради, – наголосив Валерій Васильович.
Розходилися люди невдоволені і розчаровані. Налаштовані «відвоювати» ціну
на молоко хоча б до 3 грн. за літр, вони не почули бажаної відповіді. Тож ця
сходка їх не задовольнила. Бо собівартість літри молока в підсобному
господарстві набагато вища за ту ціну, яку диктує ринок. Тож селянин загнаний у
глухий кут: або приймати умови, які йому пропонують, або реалізовувати молоко
де прийдеться, або ж позбутися своєї годувальниці. З іншого боку й переробники
поставлені в досить суворі рамки.
В результаті і здавачі, й переробники стоять перед дилемою: як вижити, де
знайти компроміс? Єдиний рецепт для цього навряд чи знайдеш.
А вистояти треба! В державі вже відбувається чимало змін. Дійдуть руки і
до регулювання цін на молоко і молочну продукцію. Інакше бути просто не може.
Галина
МЕЛЬНИК.
