Іван РУБСЬКИЙ , голова райдержадміністрації.
Сьогодні Баштанський район добре відомий не лише в
області, а й далеко за її межами. Ми проголосили програму прискореного розвитку
і спільними зусиллями забезпечуємо його динаміку по основних стратегічних
напрямках. За підсумками роботи за 2010 рік, наш район посідає 6 місце у
загальнообласному рейтингу, а по показниках роботи реального сектору – 4 місце
після промислових районів області та 1 – серед сільськогосподарських.
Основним
бюджетоформуючим підприємством району залишається ЗАТ «Баштанський
сирзавод», який дає понад 21% надходжень до бюджету, тоді як вся галузь
агропромислового комплексу – близько 17%. Тобто, Баш-танський район є лише
сировинною базою для переробних підприємств, яких дуже мало на нашій території.
Для прикладу, у Китаї, як і в більшості розвинених країн світу, жодний вид
продукції, що може бути використаний у переробці, не вивозиться за межі
провінцій. Саме тому товари із позначкою «зроблено в Китаї» можна зустріти по
всьому світу, а китайська промисловість досягла апогею розвитку.
Тому вимоги часу потребують нині
дієвих втручань і в нашу економіку. Одним з основних напрямків діяльності
районної влади є залучення додаткових коштів у розвиток району, в тому числі й
інвестиційних.
У цьому напрямку вже зроблено
багато, адже Баш-танщина – край необмежених можливостей. Основною метою розвитку району є забезпечення стабільної
соціально-економічної ситуації, створення сприятливих умов для динамічного,
збалансованого розвитку підприємств усіх форм власності, промислового,
агропромислового комплексів, інфраструктури району, залучення внутрішніх та
зовнішніх інвестицій.
З метою досягнення максимального
ефекту у питанні залучення інвестиційних ресурсів у районній раді створено
інвестиційний відділ, що розпочав свою роботу із вересня минулого року. За цей
час працівники відділу розробили інвестиційний паспорт району, що містить 48
інвестиційних проектів по всіх галузях економіки, впровадження яких значно
підвищить ефективне здійснення господарської діяльності підприємств, створяться
нові робочі місця та з’являться резерви для поповнення районного бюджету, що
сприятиме перспективі подальшого розвитку. Основними напрямками інвестування є
промисловість, сільське господарство, житлово-комунальне господарство, спорт,
культура та туризм.
Активна робота району розпочалася і у напрямку
підготовки та реалізації соціальних проектів. Однак більшість фондів та донорів
співпрацюють лише із неприбутковими органами самоорганізації населення, тобто з
громадськими організаціями. На сьогодні в Баштанському районі зареєстровано 50
органів самоорганізації населення, із них 14 громадських організацій, в тому
числі 13 – сільські.
Хочеться відзначити позитивну
роботу Привільненської, Новопавлівської, Кашперо-Миколаївської, Мар’ївської,
Добренської та Новоіванівської сільських рад, які постійно виявляють своє
бажання на участь у різноманітних інвестиційних та грантових проектах. Зокрема,
за проектом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у жовтні 2010
року створено Форум місцевого розвитку Баштанського району, мета якого –
сприяння впровадженню цього проекту, створення умов для реалізації принципів
сталого розвитку в районі та більш активне залучення всіх верств населення до планування
життя на селі. У листопаді 2010 року Миколаївський обласний ресурсний центр
громад розпочав проведення діалогів із цими найактивнішими громадами району.
Кожна з них презентувала власне бачення розвитку села, самотужки проаналізувала
та обрала найважливішу першочергову проблему для вирішення. наступним кроком є підписання
тристоронньої угоди про співпрацю між районом, проектом та сільськими радами.
Саме це дасть змогу залучити всі верстви населення до
участі в плануванні життя громади, вирішувати найбільш резонансні проблеми за
допомогою спільних дій.
На жаль, є в районі й такі сільські ради, які не
бажають працювати в напрямку залучення додаткових коштів для свого розвитку.
Розпочата, але не завершена робота по створенню громадських організацій Новосергіївською,
Пісківською та Старогороженською сільськими радами. Зовсім нічого не робиться в
цьому напрямку Лоцкинською (голова С. М. Бото), Новоолександрівською (голова В.
М. Капля) та Плющівською (голова М. О.
Луценко) сільськими радами. У цих селах перспективи на розвиток із залученням
додаткових коштів взагалі відсутні. шкода,
що саме зараз вони втрачають шанс на розвиток територіальних громад, надання
соціальної підтримки різним верствам населення, забезпечення добробуту села та
кожного жителя окремо. Причина цьому – безініціативність та бездіяльність
сільських голів. Тому закликаю їх активізувати свою роботу, адже односельчани
довірили сільським головам долю своїх сіл і ніхто не хоче, щоб вони занепали
через чиюсь байдужість.
Керівництво району не на
словах, а на ділі підтримує громадські ініціативи та готовність бюджетного
співфінансування мікропроектів. Зокрема, на базі інвестиційного відділу
створено районний ресурсний центр громад, основною метою якого є допомога
громадам у написанні та реалізації проектів.
Спрямування спільних зусиль органів
виконавчої влади, місцевого самоврядування, територіальних громад на
відновлення роботи галузей економіки, сприяння реалізації інвестиційних проектів
та грантових програм забезпечить зростання добробуту населення та розв’язання
найбільш наболілих соціальних проблем. Тож на досягнутому зупинятися не можна,
потрібно крокувати вперед. Адже спільна наполеглива праця є запорукою добробуту
населення, а в цілому – перспектива розвитку району.
|
