В рамках Українсько-Норвезького проекту Асоціації міст України, у якому беруть участь 11 міст Одеської та Миколаївської областей, брала участь і наша Баштанка. На завершення цього проекту з 23 по 29 січня 2011 року Баштанський міський голова Володимир Рибаченко у складі делегації побував на стажуванні у Норвегії з метою вивчення досвіду роботи місцевого самоврядування. Ми попросили В. Ф. Рибаченка розповісти про свої враження від поїздки.

– Володимире Федоровичу, коротко розкажіть про географію та населення цієї країни.

– Норвегія – це скандинавська країна, яка межує зі Швецією, Фінляндією та Росією. Площа королівства Норвегії 385 тис. кв. км. Тут багато озер з прісною водою, найбільше з них Мйоса – 362 кв. км. У країні 29 національних парків загальною площею 26774 кв. км. Площа сільськогосподарських оброблених земель складає всього 8399 кв. км, або 2,7% від усієї суші.

У Норвегії проживає 4 млн. 860 тис. жителів, на 1 кв. км – 16 чоловік. Середній вік життя чоловіків – 78 років, жінок – 83 роки. На пенсію чоловіки й жінки до 2010 року включно йшли в 67 років, а з 2011 року – в 70.

Приріст населення за 2009 рік склав 1,2%. Доходна частина річного бюджету Норвегії складає 480 млрд. норвезьких крон, або 80 млрд. доларів США. Витратна частина бюджету складає 387 млрд. крон, або 60 млрд. доларів (1 дол. – 5,95 норвезьких крон). До речі, 25% витратної частини бюджету йде на виховання молоді. Взагалі, це країна, яка дуже піклується про своїх громадян.

– У чому проявляється це піклування?

– Насамперед, з народження дитини. Так, при народженні дитини мати знаходиться три роки у оплачуваній декретній відпустці. Щомісяця отримує середньомісячну заробітну плату по догляду за дитиною. Це близько 6,3 тис. доларів.

Цікаво, що батьку теж надається відпустка по догляду за дитиною на 1 рік з отриманням середньомісячної заробітної плати. Батько може взяти відпустку на свій розсуд – щороку по 4 місяці, або відразу. І ця відпустка є обов’язковою, бо інакше глава сім’ї звинувачується в ухиленні від виховання дитини і на нього накладаються штрафні санкції.

У загальній школі діти навчаються 9 років, а потім 3 роки – в коледжі за направленням відповідно до своїх здібностей. Навчання в коледжі базується на оволодінні майбутньою професією, які у своїй більшості пов’язані з рибальством, видобутком нафти, побутовим обслуговуванням.

Після закінчення коледжу випускники отримують у житловому банку кредити на отримання (купівлю чи будівництво) житла і подальше навчання на 20-30 років під 3-4%. Як правило, діти переходять на самостійне життя, маючи житло, роботу. Безробітні в цій країні складають лише 1,8-2%, у переважній більшості це хворі.

Норвежці поважають людей похилого віку. 29% річного бюджету вони витрачають на догляд за такою категорією людей.

– В яких містах ви побували?

– Ми побували в одному муніципалітеті Санде, який знаходиться за 70 км на північний схід від столиці Норвегії – Осло. У цьому містечку проживає 8400 мешканців. Найменший муніципалітет у Новергії – 300 чоловік, найбільший – 60 тис. чоловік. У Санде є будинок пристарілих на 55 пенсіонерів, яких обслуговує 200 працівників. Це медичні працівники, різноманітний обслуговуючий персонал. Кожен пенсіонер проживає в окремій кімнаті з усіма зручностями. У будинку пристарілих є плавбасейн, сквер, волейбольний майданчик. Пенсіонери сплачують 80% пенсії на своє утримання і невеликий відсоток від своїх банківських внесків. Люди похилого віку дуже задоволені своїм життям.

І взагалі, норвежці досить привітні люди. Їх обличчя випромінюють задоволення, радість, умиротворення.

Додам, що в Норвегії дуже розвинена сімейна медицина. Лише сімейний лікар може дати направлення хворому на лікування. Лікарі отримують заробітну плату з державного бюджету. Але щоб вони були зацікавлені кваліфіковано лікувати хворих, існують спеціальні стимули. Хворі сплачують кошти в лікарняну касу і за державними тарифами на рахунок лікаря, який їх лікує, йому дораховують відповідну суму до заробітної плати. Якщо хворий заплатив за лікування більше двох тисяч крон у місяць, держава йому компенсує, надаючи пільговий рецепт та оплачуючи лікарняний лист.

Ще один цікавий факт. У Норвегії дбають, аби її громадяни вели здоровий спосіб життя. Після 18.00 тут не продають алкогольні напої, навіть пиво.

– Цікаво, а як працює житлово-комунальне господарство?

– У Норвегії реформування житлово-комунального господарства завершено ще в 70-х роках минулого століття. Комунального житла там немає, все у приватній власності, або в оренді, тому проблем у них з цим теж немає. Відзначу, що майже все опалення там електричне.

Якість надання комунальних послуг у Норвегії на високому рівні. Вода з кранів тече чиста, аж блакитна, холодна, як лід, дуже високої якості, яка подається з прісних озер, що знаходяться на вершинах гір. Крім того, вона проходить високоякісне очищення, озонування, а обеззаражується бактерицидними лампами. Щоправда, і вартість води висока  – 1 м куб. коштує 160 крон.  але за всі комунальні послуги громадяни сплачують вчасно, з 50-відсотковою перед-оплатою.

Тверді побутові відходи збирають у 4 контейнери: перший – харчові відходи, другий – для пластика, третій – органічні відходи, четвертий – папір, целофан.

У Норвегії працюють сміттєпереробні заводи, які з відходів виробляють газ, електроенергію, гумус. Для того, щоб заводи працювали цілорічно, вони закупляють сміттєві відходи в Італії і доставляють їх до себе кораблями.

До речі, коли ми були в Міністерстві закордонних справ на зустрічі з послом України, то запитали, а чому вони в Україні сміття не забирають. На це він відповів, що це питання можна вирішити, як і завод по переробці побудувати, але наші люди повинні спочатку навчитися сортувати сміття. За рік кожна сім’я в Норвегії сплачує за сміття 4 тис. крон.

Зате по експорту риби Україна – другий ринок для Норвегії.

Загалом скажу, що це країна, в якої нам є чому повчитися.

Розмову вела

Лідія АВРАМЕНКО.