2 березня голова райдержадміністрації Іван Рубський провів прес-конференцію для представників засобів масової інформації.

Коротко проінформувавши про здобутки району в 2010 році, керівник району відповів на запитання журналістів газети «Голос Баштанщини» та радіостудії «Баштанка».

 – Іване Васильовичу, настільки бюджет 2011 року задовольняє потреби району, враховуючи проблеми в освіті, медицині, культурі?

– Бюджет 2011 року надзвичайно складний. І не тому, що ми гірше стали працювати. Навпаки, сьогодні є ріст виробництва за 2010 р. в державі на 11%, в області –  на 10,3%, в районі – на 49,7%. Але проблеми пов’язані з дотацією з державного бюджету.

Надзвичайно складна видаткова частина, бо попереднє керівництво держави набрало дуже багато кредитів і їх треба повертати. Подобається нам чи ні, обов’язки по кредитах слід виконувати.

Тому при плануванні бюджету на рік район отримав дотації з державного бюджету на освіту на 3,5 млн. грн. менше, на медицину – на 500 тис. грн., на культуру – на 170 тис. грн. менше.

Загалом же, районний бюджет сформований, заробітна плата забезпечена повністю, всі обов’язкові платежі, енергоносії, медикаменти, харчування забезпечені й навіть більше, ніж у минулому році. На жаль, немає стимулюючих надбавок до зар-плати ні в сільських радах, ні в райдержадміністрації, ні в районній раді. Відчувають сьогодні на собі це і вчителі, й медпрацівники.

В найгіршій ситуації знаходиться виконання районних програм. Зокрема, районна газета, радіо забезпечені на 50%, недостатньо – програми по соцзахисту та інші. Але ми з цього трагедії не робимо. За підсумками І півріччя буде виконання бюджету. Тож менше минулого року виділено не буде на ці програми. Тому загалом ситуація по бюджету задовільна.

– Що ви можете сказати з приводу оптимізації закладів освіти й реформування медицини?

– Реформи завжди проходять болюче. Але якщо якась галузь не оновлюється, то згодом починає гальмувати. Сьогодні все частіше ведуться розмови про приховану територіальну реформу. Зараз йде скорочення штату в міністерствах на 30-50%. Дійде воно й до низів. Адмінреформа, звичайно, не обмине й галузі освіти, медицини.

Наведу такий приклад.  В Україні найбільше медичних закладів у Європі, найбільша кількість лікарів, але ситуація з медобслуговуванням найгірша. І стан здоров’я нашої нації далеко не задовільний. Тож справа не в кількості закладів, а в якості лікування. Тому реформа ця неминуча. Одним з її етапів є створення госпітальних округів, які об’єднають кілька районів. І там, де буде госпітальний центр, буде й районний центр.

Сьогодні Баштанка стоїть у тому переліку, де будуть створені округи. Це завдяки тому, що ми вже давно серйозно працюємо над створенням матеріально-технічної  бази районної лікарні, яка є сьогодні кращою в області.

В освіті планується створити шкільні округи. Це не значить, що будуть скорочуватися усі школи. Однак мережу закладів треба приводити у відповідність. На жаль, демографічна ситуація у нас невтішна не тільки в районі, а й по області. Сьогодні є школи, де залишилося до 20 учнів. Зокрема, в селах Перемога, Новопетрівка, Новосергіївка у 5, 7, 8 класах немає жодного учня. І перспективи ніякої немає.

Тому, звичайно, такі школи будуть реорганізовані в школу-сад, аби не втратити приміщення. А діти шкільного віку будуть підвозитися до шкіл у сусідні села, де й рівень навчання, й якість освіти кращі. Від цього більше користі буде дітям. Хочемо ми того чи ні, а тут потрібен розумний підхід до оптимізації шкільної мережі.

– Нині багато розмов точиться навколо територіальної реформи. Жителів району це дуже хвилює, адже побутують різні думки щодо утворення райцентру.

– Сьогодні поки що ніхто не може нічого конкретного сказати щодо територіальної реформи. Це вирішиться десь через 3-4 роки. Але я впевнено можу сказати: якщо ми будемо й надалі працювати в такому темпі, як зараз, то райцентр залишиться в Баштанці. На це ми спрямовуємо зусилля протягом останніх 10 років. Бо розмови про територіальну реформу ведуться ще з 1998 року. Тому й сьогодні ми працюємо в цьому напрямку.

З цією метою за рахунок районного бюджету придбали приміщення для відділу освіти, управління юстиції, податкової інспекції, районного суду, управління соцзахисту, управління Пенсійного фонду, хоча на ці державні служби мала б держава виділяти кошти. Але ми свідомо йшли на ці затрати. І сьогодні всі наші управління готові до територіальної реформи. А їх база без перебільшення є кращою в області. Тому й утримуємо напрямок на райцентр і будемо все робити для цього.

– На прес-конференції для ЗМІ області голова    облдержадміністрації      М. П. Круглов порушив питання про благодійні фонди при лікарнях, які займаються поборами з людей.

 – Не можна плутати благодійність із здирництвом. Благодійність – це коли людина з  власного бажання хоче зробити внесок на розвиток якогось закладу. А якщо людину, яка прийшла в лікарню, змушують платити кошти під виглядом благодійних внесків – це незаконно. Мало того, що медикаменти треба купувати самому, ще й «благодійну» допомогу вимагають. Це суперечить закону й допускати цього не можна.

Але благодійництвом треба займатися міській, сільським радам при всіх проблемах. Є у нас товариства, фермери, одноосібники, підприємці, з якими треба працювати в напрямку створення благодійних фондів для потреб громади. І саме громада має вирішувати, куди направляти ці кошти в першу чергу й контролювати їх використання.

– Жителів району хвилює стан доріг між населеними пунктами. Чи є якась перспектива щодо їх ремонту в цьому році?

– Дороги – одна з найболючіших проблем як у нашому регіоні, так і в державі в цілому. По стану доріг завжди судять про рівень цивілізації регіону.

Всі дороги у нас фінансуються за рахунок державного бюджету. І вплинути на цей процес районній владі дуже важко, хоча треба й пасажирів перевозити, й дітей підвозити до школи. Тому будемо звертатися до керівників господарств, підприємств, фермерів, які користуються цими дорогами й завдають їм найбільше шкоди, аби допомагали латати дороги загального користування.

Проблема ця загальнодержавна, вона є у наказах наших виборців і включена в план соціально-економічного розвитку. Те, що залежить від нас, ми зробимо, але відповідальність за стан доріг лежить на державі.

– Чи не є поганий стан доріг причиною незадовільного автобусного сполучення в районі?

– Звичайно є. Послуги на автоперевезення регулюються й контролюються державою, але тарифи підвищуються дуже неохоче. Ціни на бензин ростуть кожен день, а тарифи за ними не встигають. Але там, де дороги більш-менш нормальні, проблем з перевезенням немає. По селах це робити складніше, бо при таких дорогах не кожен хоче пускати свої автобуси, що знаходяться переважно в приватному секторі. Але завдання влади – шукати вихід із становища. У нас є 6 проблемних маршрутів, де автоперевезення не здійснюється. Про цю проблему знає й облдержадміністрація. Тому сподіваємося, що найближчим часом ми їх вирішимо.

– Чи буде в цьому році наш район з урожаєм? Які Ваші прогнози?

– Із 58 тис. га озимих на сьогодні 31 тис. га перебуває в доброму стані, 18 тис. га – у задовільному й більше 3 тис. га зріджені або слабі. Практично урожай ми зберегли.

Осінь була складна й посіви ослабли. Але аномально теплий листопад зробив свою справу, реабілітувавши становище. Тож сподіваємося, що будемо з хлібом. Стан справ у рослинництві району один з кращих в області. Нині ведемо підживлення посівів.

– Чи пропонуєте сьогодні сільгосптоваровиробникам сіяти гречку, кукурудзу, інші культури?

– Сьогодні ставимо завдання не лише ми на районному рівні, а й уряд. Ви бачите, який ажіотаж нині в Україні з гречкою. Але вважаю, що там більше політики, ніж економіки. Тому сьогодні на селекторній нараді з сільгосптоваровиробниками ми озвучили завдання: ярих треба посіяти 19,3 тис. га, з них 1200 га проса, 700 га гречки, 3500 га кукурудзи, 300 га бобових. Ми за останні роки, на жаль, відвикли від цих культур. Тому важко це сприймається. Але завдання доведені й будемо їх виконувати.

Розмову записала

Валентина СВИРСА.