Першу чергу біологічних очисних споруд у Баштанці було збудовано в 2008 році. Біологічною очисткою передбачено обробіток нечистот через дренажну систему і піщані фільтри бактеріями, які перетворюють їх в гази (метан, азот, двоокис вуглецю, сірководень), а залишки органіки використовуються як органічні добрива. Однак на сьогоднішній день біологічне очищення не вирішує проблем утилізації каналізаційних стоків, оскільки щорічно з`являються нові автомийки, станції техобслуговуванння, промислові  і переробні підприємства, які зобов`язані будувати свої локальні очисні споруди.

Для Баштанки подією особливої ваги  є завершення будівництва локальних очисних споруд ПАТ «Баштанський сирзавод», здача в експлуатацію яких запланована до кінця нинішнього року. В якій мірі це позначиться на поліпшенні екологічної безпеки довкілля?

Відповідаючи на це запитання, колишній вже перший заступник Баштанського міського голови Віктор Кот відзначив, що біологічні фільтри для хімічно активних відходів виробництва сирзаводу виявилися неефективними. Довгий час стоки підприємства потрапляли в грунт. Від смердючих відходів, які стікають в Інгул, страждають жителі і худоба сіл Новогеоргіївка, Костянтинівка, Червона Зірка, Піски. До 2000 року сирзавод мав свої локальні очисні споруди, які в процесі реорганізації було передано на баланс міськводоканалу, а згодом їх зовсім закрили, оскільки вони не відповідали вимогам екологічної безпеки.

Проблема  будівництва локальних очисних споруд вирішувалася ПАТ «Баштанський сирзавод» протягом десяти років і нарешті наближається до свого завершення.

Про хід будівництва цих споруд  на суму близько 20 мільйонів гривень голландсько-ізраїльською фірмою разом з українською технологічною компанією вже не раз повідомлялося в засобах масової інформації. Але чи значить це, що після введення в експлуатацію нового об`єкта в Баштанці зникнуть проблеми з очищенням каналізаційних стоків?

Це далеко не так, вважає В. В. Кот. Ситуація складається не так просто, як здається на перший погляд. Сирзавод, як і раніше, буде перераховувати чималі кошти  КП «Міськ-водоканал» за очищення стоків, але, перш ніж потрапити в загальноміську каналізацію, відходи підприємства спершу будуть очищені новозбудованими локальними очисними спорудами.

Причому,  очищені до такого рівня, що, як запевнив у розмові представник української технологічної компанії, на виході очищену воду можна буде  вживати як питну.

Але виникає нова проблема: в перспективі обсяг каналізаційних стоків має збільшитися, оскільки, крім сирзаводівських відходів, добавляться ще й відходи новозбудованого цеху переробки фруктів ЗАСТ «Зоря Інгулу». Слід врахувати і той факт, що на сьогоднішній день лише 60 відсотків населення міста мають водовідводи в міську каналізацію й у перспективі кількість користувачів водовідводів буде зростати.

Збільшення такого перевантаження нині діючі біоінженерні споруди навряд чи витримають. Тому вже зараз постає питання будівництва другої черги загальноміських очисних споруд, здатних щодоби очищати не менше трьох тисяч кубічних метрів каналізаційних стоків. Особисто я, продовжував В. В. Кот, майбутнє бачу за механічним очищенням у комплексі з біологічним, які будуть набагато ефективнішими, ніж біоінженерні споруди. Будівництво другої черги коштуватиме близько 10 млн. грн.    

Звісно, вкласти таку суму в будівництво очисних, як це зробив сирзавод, міському бюджету не під силу. Тож на сьогоднішній день залишається чекати на кращі часи і допомоги держави у вирішенні цього питання.

Але як би там не було, 2011 рік запам’ятається жителям  району важливою перемогою над екологічним лихом, від якого страждали жителі трьох сіл і західної околиці райцентру. До урочистого відкриття новозбудованих очисних залишилося чекати зовсім недовго.

Олександр БАСЕНКО.