Є на світі добрі люди
Ми переконалися в
цьому, коли до нас в дім прийшло горе. Захворів наш 13-річний синочок
Олександр. Діагноз, який поставили лікарі, страшний: пухлина в голові,
потрібна термінова операція. Почувши це, світ для нас немов
перевернувся: що робити, як врятувати Сашка, де взяти гроші? Коли
хворіють діти, найстрашніше – дивитися в дитячі очі, сповнені надією на
життя. А думаєш лише про одне – як врятувати.
Я – безробітня, чоловік потрапив під
скорочення. Живемо в селі, вся надія тільки на наше підсобне
господарство. Аби зібрати гроші, почали розпродувати живність, але цього
виявилося мало.
І тоді на допомогу нам прийшли всі
небайдужі до нашого горя люди. Учні, вчителі Новоіванівської ЗОШ зібрали
значну суму грошей. Працівники сільської ради розклеїли по вулицях села
оголошення зі зверненням до людей про допомогу родині Кошевих. І всі
небайдужі до нашого горя жителі села відгукнулися. Отак селом назбирали
17 тис. грн. Операція, яку робили в Києві, пройшла успішно. Наш син
набирається сил, потроху стає на ноги.
Висловлюємо щирі слова вдячності та
низько вклоняємося всім односельчанам, працівникам та учням
Новоіванівської ЗОШ, фермерським господарствам Сергія Путінцева, Віталія
Сербіна, підприємцю Олегу Бронтерюку та родині Симонік з Баштанки.
Дякуємо вам, добрі люди, за моральну та матеріальну підтримку. Дай вам
Боже міцного здоров’я та довголіття. Нехай на ваш поріг ніколи не
приходить горе.
Сім’я Кошевих з с. Новоіванівка.
Дякую за увагу
У ході трудової
діяльності іноді буває так, що з працівником того чи іншого підприємства
трапляється нещасний випадок на виробництві. Таке лихо спіткало і мене,
внаслідок чого я стала інвалідом. Але я не лишилася з бідою наодинці і
ось уже дев’ять років, як отримую допомогу у відділенні виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у
Баштанському районі на медикаментозне та санаторно-курортне лікування.
Щиро дякую колективу відділення Фонду,
який очолює Олег Олександрович Воробйов, за чуйне та уважне ставлення до
людей та за нелегку, але потрібну працю.
Валентина КОКІТКА,
інвалід 2 групи. м. Баштанка.
Хороша у мене сусідка
Хочу розповісти
про добру, лагідну і чарівну жінку – мою сусідку Валентину Миколаївну
Бабіченко. Народилася і виросла вона у мальовничому приінгульському селі
Старогорожене. Закінчивши школу, вступила до Миколаївського
педінституту, який успішно закінчила з дипломом вчителя української мови
та літератури. Ще студенткою гарна дівчина Валентина поєднала свою долю
з Віталієм Бабіченком, теж вчителем за фахом. І все життя ця сім’я
присвятила освітянській справі. Спочатку Валентина Миколаївна
вчителювала, а потім весь час працювала інспектором районного відділу
освіти.
Нині вона на заслуженому відпочинку.
Але не забуває рідне село, батьківську хату. Практично з весни і до
пізньої осені Валентина Миколаївна постійно приїздить до рідної домівки.
Вона любить працювати на городі, у садку. Це дуже добра і чуйна жінка.
Завжди вислухає, дасть мудру пораду, підтримає у біді, зігріє теплом.
Кожну людину вона зустрічає привітно, з посмішкою. Її поважають не лише
односельчани, а й добре знають у Баштанці і в районі. Чимало добра
зробила вона людям. Валентина Миколаївна народилася в день великого
свята Покрови Пресвятої Богородиці. Тож не випадково, як Мати
Богородиця, вона огортає всіх своїм теплом.
Хочу побажати в день народження своїй
дорогій сусідці Валентині Миколаївні Бабіченко міцного здоров’я, теплої
осені, сонячного неба над головою, добра і поваги від людей. Нехай
Ангел-охоронець завжди охороняє мою сусідочку від біди, а Пресвята Богородиця захищає своїм чистим омофором від усякого зла.
Валентина ПАВЛЕНКО.
с. Старогорожене. |
