Швачки – вироби, пошиті власними руками: сорочки, платтячка, постільну
білизну, вишивані серветки, наволочки. Плодоочівники виставили свою продукцію –
овочі, вирощені на грядках. Як господар, величезний гарбуз із капелюхом, а біля
нього «сини й дочки» – морква і буряки,
огірочки, часник і цибуля, перець і виноград. Навіть саджанці дерев і кущів,
вирощені дбайливими руками підготували на ярмарок. Все зі смаком і прикрасою.
Неподалік
гарний тин з соняхами, а на високому дереві – лелече гніздо з птахами, яке
майстерно прилаштували механізатори. Біля тину вогнище, з нього пахло димком,
де смажилися шашлики. Так підготувалися до свята села Андріївки та презентації
професій вихованці та викладачі Андріївського ПТУ-42. Жителі села і училище –
одне ціле, тож й святкування проходило єдиною дружною родиною.
Невеличке
мальовниче село заховалося серед буйної зелені дерев, кущів, квітів і трав. У
Андріївці нині володарює золото-багряна
красуня-осінь. Буйний вітер безжально зриває з берізок останні їхні
надії, що листочками летять додолу. Невесело шепочуть з вітром рідні тополі.
Жителі цього степового села всім серцем відчувають зміни в природі, з якою
поріднилися, тому на святі села й линули зізнання йому в любові у прозі, віршах
та піснях:
– Йду своєю
рідною вулицею. Онде моя рідна хата, мої батьки. Усе це – моя Україна, рідна,
священна земля моїх дідів і прадідів. Тут ми народилися і виросли, тут вперше
побачили синь українського неба і золоті розябки пшеничних полів. Тут навчилися
розуміти добро і зло, тут вимовили найперші слова: "мама”, "тато”, "Бог”,
"Україна”, "хліб”, "любов”, "праця”, "віра”…
Село моє рідне,
у тихім розмаї
Я пісню веселу
про тебе співаю.
Лежить моє тихе
село у долині,
Немов би сховалось,
як пташка в калині.
В зелених деревах
хатинки біленькі,
Собі виглядають
– такі чепурненькі.
Поглянеш навколо
– аж серце радіє.
Це ти, милий краю,
це ти, моя мріє.
Тут моя держава,
тут моя родина,
Тут моя маленька,
рідна Батьківщина.
Директор
профтех-училища Анатолій Войденко поздоровив усіх присутніх зі святом, з
любов’ю і гордістю розповів про історію села та ПТУ-42. Селу в цьому році
виповнилося 108 років, училищу – 38.
До речі, село
називається Андріївкою в честь першого управляючого сільськогосподарською
школою ученого-агронома – Григорія Андрійовича Любарського. До нього із
сусідніх сіл приходили по пораду і говоряли: «Ходив до Андрійовича». Згодом і
село так назвали.
Під час Великої
Вітчизняної війни на території (тоді технікуму) проходили жорстокі бої. В
учбовому корпусі при звільненні від німецько-фашистських загарбників
розміщувався госпіталь. 68 бійців загинули при звільненні села. Тому у центрі
подвір’я знаходиться братська могила. Серед загиблих була й 20-річна медсестра
Серафима Вайруб, родичі якої проживають в Новій Одесі й вже довгий час
підтримують зв’язок з пошуковою групою нинішніх учнів ПТУ-42. Тому у всі свята
жителі села та учні училища несуть квіти на братську могилу. Кращі учні училища
поклали вінок і цього святкового дня.
У ПТУ-42 на
свято у гості завітали міський голова Володимир Рибаченко, голова райкому
профспілки працівників АПК Микола Герасимлюк, від районної організації Народної
партії Віктор Кот. Вони щиро і тепло привітали присутніх зі святом, побажали
всім міцного здоров’я, віри в краще майбутнє, а М. В. Герасимлюк звернувся до
учнів, майбутніх працівників сільського господарства, старанно оволодівати
премудрощами професії, бути гідними продовжувачами звання «хлібороб».
Міський голова
В. Ф. Рибаченко вручив у подарунок училищу – DVD, а представник Народної партії
– оргтехніку.
Директор профтехучилища вручив грошові премії ветеранам праці, які по
35-40 років відпрацювали в ПТУ-42; Любові Миколаївні Великохатько, Ользі
Василівні Марченко, Василю Володимировичу Шведову, який своє рідне село описав
у віршах, піснях, картинах. А. А. Войденко привітав і наймолодшого жителя села,
свого внука – Богданчика.
Учні училища
представили свої професії. Нині ПТУ-42 готує спеціалістів таких професій:
тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, водіїв категорії
«ВС», «С», кухарів; швачок; плодоовочівників.
Чудову концертну
програму в подарунок мешканцям Андріївки подарувало подружжя Суків – Валентина
та Олег, Анатолій Грицюк, Віктор Саламатін.
Свято
продовжувалося до пізнього вечора.
