 Ви подовше живіть серед насПонад 40 місяців – з 22 червня 1941 року до 28 жовтня 1944 року – німецькі окупанти топтали нашу землю. 1225 днів і ночей Україна була ареною жорстоких кровопролитних боїв. Саме на нашій території відбувалося більшість великомасштабних операцій, які, зрештою, вирішили долю всієї війни. Саме тут були зосереджені головні сили ворога – від 57 до 77 відсотків загальної кількості дивізій.
Петру Парфентійовичу Гальчуку з с. Вільна Поляна, Єрмолівської сільської ради випало пройти фронтами Великої вітчизняної війни, щодня ризикувати своїм життям і вижити всім смертям назло!Він повернувся до рідного порогу, брав участь у відбудові народного господарства, трудився, не покладаючи рук, і дожив до поважного віку. 25 жовтня напередодні Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників Петру Парфентійовичу виповнилося 90 років.Зійшла милість Божа на їхню родину. Із далеких фронтів повернувся і рідний брат П. П. Гальчука Іван Парфентійович, який також вже дожив до поважного віку, – молодший від Петра Парфентійовича на три роки. Сердечно, щиро, зі сльозами на очах поздоровляв молодший брат старшого з дев’яностоліттям, бажав міцного здоров’я і «до ста літ разом».З нагоди знаменної події приїхали привітати колишнього фронтовика гості з району. Найщиріші привітання і найкращі побажання прозвучали на його адресу від першого заступника голови райдерж-адміністрації С. Д. Шевченка, начальника управління праці та соціального захисту населення Н. І. Якимчук, голови районної ветеранської організації Л. В. Андреєвої. Вони вручили імениннику подарунки, квіти.Сердечно поздоровила учасника бойових дій, ветерана війни і праці Єрмолівський сільський голова Г. П. Балдич. А ще Галина Петрівна урочисто зачитала адресне вітання, яке надійшло ювіляру від голови облдержадміністрації М. П. Круглова, голови обласної ради Т. В. Демченко, та передала від них грошову винагороду.– Брати Гальчуки, напевне, найстарші мешканці вашої сільради і єдині живі учасники війни? – поцікавилася в сільського голови.– Ні, ще, слава Богу, живий 85-літній Григорій Захарович Олексієнко – корінний новоукраїнець, який, крім багатьох нагород, має ще й два ордени Слави. А найстаршому жителю, Григорію Семеновичу Бабенку із с. Єрмолівка 1 січня наступного року виповниться 93 роки. він теж фронтовик, інвалід війни.
Петро Парфентійович Гальчук, незважаючи на те, що життєвий календар відлічив 90 літ, ще нівроку. Енергійний, рухливий, має ясний розум, світлу пам’ять, в очах – мудрість і доброта. Син землі, селянин з діда-прадіда, Петро Парфентійович жив просто, по-селянськи розумно і розсудливо. Любив землю, працював на ній, любить людей, не вміє заздрити, хоче, щоб всі жили в мирі і злагоді.– Все можна пережити, аби лише не було воєн, щоб всі люди на світі жили під мирним небом, – говорить він.Петро Парфентійович може по-праву пишатися своїми нащадками. Гідними людьми він виростив трійко своїх дітей, вони подарували йому чудових онуків, а ті – правнуків. Тепер уже й праправнуки тягнуть до прапрадідуся свої рученята. Ну хіба це не щастя – пройти пекло війни, залишитися живим і прожити яскраве життя до глибокої старості.Хотіла було перелічити членів чималенької сімейки та й збилася. Переплелися рідні і двоюрідні Гальчуки.Пригощати ж дорогих гостей тут було чим. Чого тільки не наготували вмілі жіночі руки на ювілей засновника свого славного роду.Дозвольте і нам, шановний Петре Парфентійовичу, привітати Вас. Миру Вам, спокою, радості, міцного здоров’я і ще довгих років життя. Ветеране!
Ми просимо Вас:
Не спішіть
Ви у клин журавлиний,
А подовше
живіть серед нас
І нехай сам Господь
дасть Вам сили.
Галина МЕЛЬНИК.
|
|
