Тетяна
скляр майже 20 років працює
дояркою. Як кажуть, де народилася, там і пригодилася. А народилася вона в
Єрмолівці. І все життя її проходить на очах у односельців. Тетяна Володимирівна
привітна, відверта, розумна, розсудлива. На обличчі – тепла усмішка, в очах –
доброта.
–
Нічого надзвичайного в моїй біографії немає, – скромно каже вона, – просто
живу, працюю, як і всі. Звикла до своєї роботи і нічого міняти не хочу. Тягне
мене до моєї групи навіть тоді, коли залишаюся дома на вихідні.
Робочий
день доярки починається з ранньою зорею і закінчується темної ночі. А взимку
треба схоплюватися з ліжка, коли небо й не жевріє світанком.
Для
Тетяни Володимирівни змалечку слугував приклад мами – Лідії Гнатівни, яка теж
все життя трудилася дояркою в колгоспі і теж ніколи не пасла задніх. Їхня
родина взагалі працелюбна і добропорядна. Батько Тетяни Володимир Павлович всю
свою трудову біографію пов’язав з єрмолівським степом. Працюючи механізатором,
був справжнім майстром хліборобської справи. Тож і донька вдалася в своїх батьків.
–
Ви мене не дуже хваліть, – попросила моя приємна співрозмовниця, – не гірше
мене працюють й інші мої товаришки. Спільна справа нас об’єднала і згуртувала.
Звісно ж, як і скрізь у колективах, у нас теж бувають різні погляди і думки. та що стосується обов’язків, кожна
старається якнайкраще попоратися біля своїх корів. Зрештою, від одержаної
продукції залежить наша заробітна плата.
Доярочки
ПП «Злагода» знають справжню ціну молока і дбають не лише про високий вал, а й
про якість, сортність, жирність молока.
Нещодавно
керівник «Злагоди» А. М. Каленіченко придбав ще кілька десятків корів і Т. В.
Скляр поповнила дійний гурт до 29 молочниць.
–
Це ж така велика група! як же
Тетяна встигає їх обходити? – питаю в керівника господарства.
–
Хай працює. Сама виявила таке бажання, – посміхається Анатолій Миколайович, – спокійний
я за неї. Спостерігав, як вона працює. Ніколи не хапається, не квапиться, не
відволікається на дрібниці. І все встигає, і все до ладу. Ця жінка добросовісна
і порядна. Такій можна довіряти.
І
справді, Тетяна Скляр якось відразу завойовує прихильність щирістю і простотою.
В ній відчувається високе почуття обов’язку, порядність.
А
тварини відчувають ласку, доброзичливість, тягнуться на її привітний голос,
вирізняють його серед інших, чекають на її теплі руки. І характер своїх
новеньких підопічних вивчила, аби легше перенесли вони стрес від свого
«переселення».
З
перших днів створення «Злагоди» директор діє за принципом: як дбаєш, так і
маєш. Здавалося б, слова ці вже багатьом набили оскому. Та саме життя вже
вкотре доводить їх безперечну істину. Важко сьогодні всім. але одні тільки й знають, що плачуться,
з ностальгією згадують минулі роки, яких ніколи не повернути, інші ж дивляться
на життя реально, не чекають манни небесної, а шукають шляхи виживання.
Саме
так народилося ПП «Злагода», засновником якого став депутат районної ради А. М.
Каленіченко. Ризикнув він, але обдумано і розумно. Роки становлення, вважай,
позаду. Навесні 2011 року «Злагода» відзначатиме десятилітній ювілей. Довів
Анатолій Миколайович всім, що не святі горшки ліплять. Йому повірили люди,
пішли до нього працювати на підприємство. Вони тепер дорожать своєю роботою.
Переконалося
в організаторських здібностях директора і все село. Єрмолівці поважають цього
чоловіка. Він сам живе і багатьом своїм односельчанам дає заробити на хліб і до
хліба.
Слід
підкреслити, що таке приватне підприємство єдине в районі, де тваринницька
ферма прижилася, стала надійним «тилом», що, зазвичай, підтримує хлібороба у
міжсезоння, оскільки живе він о цій порі
з молока.
Трудовий
колектив підібраний тут досить вдало. Коли попросила керівника назвати кращих
тваринників, відповів, що їх багато. І не лише доярок, а й слюсарів,
трактористів, скотарів, пастухів, працівників ланів, які вирощують корми для
худоби. І все ж назвав імена кращих із кращих доярок. Це – Олена Нижник,
Світлана Тригуб, Галина Наконечна, дояр Віталій Семешкевич. Одним із перших
прозвучало й ім’я Тетяни Скляр – майстра своєї справи. А про те, що Тетяна
Володимирівна має неабиякий авторитет у односельчан, свідчить той факт, що
єрмолівці обрали її депутатом сільської ради.
– На селі, як відомо, про всіх все знають. Тож обирають найдостойніших. Тетяна
Володимирівна скромна і серйозна, дружелюбна і товариська, активна в
громадському житті нашої територіальної громади. Це, справді, гідне поповнення нашої
депутатської команди, –
каже про неї сільський голова Галина Балдич.
Виростила
Тетяна Скляр хорошого сина. Віктор – студент Миколаївського педагогічного
університету. Чекає його матуся на вихідні додому, однак спілкується уривками,
бо ж їй треба бігти на ферму. Не кожен здатен витримати такий ритм. А вона
щедро вихлюпує свою доброту на тих, хто поруч. І світ вимірює добром.
Галина
МЕЛЬНИК.