Мамо, матінко, матусе!
Повторюємо ці слова і подумки звертаємося до тебе, наша найдорожча, найрідніша
у світі людина – Тамара Миколаївна Бондаренко.
19 січня – твій ювілей. Ти йшла
до цієї дати, долаючи тяжкий шлях. Тільки зараз, ставши дорослими,
самодостатніми людьми, ми, твої діти Оксана і Андрій, по-справжньому
усвідомлюємо і оцінюємо те, що ти насправді зробила для нас.
ти – звичайна проста жінка. Але незвичайна Мама. Бо на
таке самозречення здатна не кожна людина. Твоє життя – це ми. Сенс твого
існування – ми. Вся твоя діяльність – ми. Всі твої думки і сподівання – про
нас. Ми – твоя душа, твоя сутність. І ми не можемо жити без думок про тебе. Нас
об’єднує щось більше, ніж просто родинні зв’язки. І те більше створила твоя
безмежна любов до нас.
Люба наша мамочко! Ти віддала
себе нам повністю, зрікаючись особистого щастя. Ти була поруч у найскладніші і
найщасливіші моменти нашого життя. Ти дала нам все, що змогла, і навіть більше.
Ти допомогла нам здобути по дві освіти. Завдяки тобі я зараз – вчитель початкових класів Плющівської ЗОШ,
Андрій – керівник господарського відділу Державного комплексу соціальної
реабілітації дітей-інвалідів, центру ортопедії та реабілітації м. Миколаєва.
Тепер ми розуміємо, як же було тобі важко самій без
будь-чиєї підтримки і допомоги ставити нас на ноги. Але ти це зробила! І за це
ми тобі дуже і дуже вдячні. Дякуємо за твою життєву мудрість і далекоглядність,
за витримку і наполегливість.
Ми пишаємося тобою, наша
лагідна, терпляча, любляча матусю. Ми обожнюємо тебе, ти для нас уособлення
безмежної, всеперемагаючої материнської любові.
Ми хочемо, щоб ти знала, що і ми
тебе безмежно любимо, що ти для нас – свята і дуже багато значиш у нашому
житті.
Наша
рідненька, мила матусю!
Ти для нас сонця промінчик ясний,
Ти
– наша сила, єдина опора,
Ти – оберіг наш надійний,
міцний.
Люба
і лагідна, проста і щира,
Добра,
спокійна, терпляча така.
Всю
ти себе віддала нам, єдина,
Де тільки брала ти стільки
тепла?
У
ювілей ми тобі зізнаємося,
Перед
тобою – у вічнім боргу.
Низький уклін Тобі – щирий, доземний.
Нашу
любов тобі – ніжну, палку.
З любов’ю – твої діти.
|