Правильний вибір життєвої стежини стає доленосним. Доля Михайла Прокоповича Домарацького пов’язана з освітянською нивою. Він працював учителем фізики в Баштанській восьмирічній школі, ЗОШ №2, інспектором райво. А розпочав свою роботу у Новопавлівській середній школі.

Працював самовіддано, на славу, був прикладом для колег, особливо молодих. Іншої долі собі й не мріяв, педагогіка стала його єдиною справою, його надбанням, справжнім ремеслом.

Він навчав своїх учнів бачити зорі в буденних калюжах життя. Цьому вчив і своїх дітей Сергія та Віталія, яких, разом із дружиною Вірою Олексіївною виховав чесними і порядними людьми. Обидва сина закінчили Миколаївський кораблебудівний університет, одружені, подарували своїм батькам чудових онучок.

Учитель, педагог, мудрий методист, Михайло Прокопович Домарацький – справжній друг і порадник з лагідними батьківськими очима.

Сіяв, плекав добре, вічне. Його учні, колеги вчаться у нього й зараз. І низенько вклоняються за турботу, теплі стосунки, сердечність, щирість і любов. Михайло Прокопович – нині ювіляр. Доля подарувала зоряних 75. Тож нехай Бог благословить його на нові, здорові, щасливі многая літа.

Трудовий колектив

 Баштанської ЗОШ №2.