Тому, хто виріс у рідній сім’ї, важко уявити, що відчуває маленька дитина,
яка залишилася без батьків. Майже безпорадна, без підтримки та любові, вона, як
пересаджений паросток на спекотному сонці, – наодинці зі складними життєвими
проблемами. Хоч якось компенсувати батьківську турботу намагається держава.
Останніми роками змінилися пріоритети державної політики. Перевага
надається вихованню дітей-сиріт у родині (усиновлення, опіка, передача на
виховання у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї).
Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає більш
актуальною, болючою темою для нашого суспільства. Особливо тепер, під час
глобальної фінансової, енергетичної та соціально-політичної кризи. Очевидним
фактом є те, що переважна більшість дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, виховуються в інтернатних закладах. Діти в них, як
правило, істотно відрізняються від тих, які виховуються в сім’ях, тим, що вони
недоотримують батьківське тепло, любов, ласку та турботу. Адже це просто
необхідно для гармонійного зростання всебічно розвинутої, духовної та морально
стійкої особистості.
Чужих дітей не буває. На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність
і беззахисність, часто зневіряються у справедливості суспільства та сенсі
подальшого життя. Тому ми, дорослі, зі свого боку маємо докласти максимум
зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не
пощастило з біологічними батьками.
В Україні цілеспрямовано проводиться значна робота
зі створення нової форми державної опіки – інституту прийомної сім’ї. Це надає
можливість дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, рости
та виховуватися в сім‘ї.
Що ж таке прийомна сім’я?
Прийомна сім’я – це сім’я (або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі), що
добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні діти не мають батьків та інших родичів, які б могли турбуватися
про них. Вони мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування. У таких випадках прийомна сім’я допомагає цим дітям здобути
повноцінну родину.
Прийомні діти мають право підтримувати контакти з біологічними батьками та
іншими родичами в тому разі, якщо таке спілкування не супе-речить інтересам
дитини і не заборонено рішенням суду.
Утримання прийомної дитини в сім‘ї фінансується
державою. Одному з прийомних батьків виплачується два прожиткових мінімуми на
утримання, виховання, навчання, лікування, харчування дитини та грошове
забезпечення у розмірі 35% відрахувань від загальної суми виплат на дітей за
виконання обов’язків прийомних батьків. Прийомні батьки беруть прийомних дітей
на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та
побутових умов.
Прийомну сім’ю обов’язково відвідує соціальний
працівник, який надає соціальні послуги та консультації. Також проводить бесіди
з батьками про прийомну сім‘ю, надає поради щодо вирішення деяких загальних та
соціальних питань. Крім того, соцпрацівник проводить бесіди і з прийомною
дитиною, де наодинці з нею він дізнається про її думку та почуття щодо
прийомної сім’ї.
Якщо ви небайдужі до дітей, які потребують батьківської любові, родинного
тепла, якщо ви вирішили створити прийомну сім’ю на базі своєї родини, ми завжди
чекаємо вас у службі у справах дітей райдержадміністрації (кон-тактний телефон
2-68-89).
Вікторія
КОВАЛЕНКО,
завідувач
сектору опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей РДА.
