За останні роки Баштанка неодноразово займала призові місця у всеукраїнському конкурсі «Населений пункт кращого благоустрою і підтримання громадського порядку». В цьому чимала заслуга і комунального  підприємства «Добробут», яке постійно забезпечує чистоту території райцентру.

Підприємство має в своєму розпорядженні сміттєзбиральну і поливомийну машину, екскаватор, п`ять  газонокосарок, автовишку та іншу техніку. Разом з тим, як повідомив у розмові перший заступник міського голови Віктор Кот, вивезенням сміття КП «Добробут» у райцентрі охоплено більше половини населення райцентру. Решта або ж вивозять сміття на полігон своїм транспортом, або ж викидають його в лісосмугах, на узбіччях доріг, де прийдеться, що всерйоз загрожує навколишньому середовищу. 

Стовідсотково вивозиться сміття лише від багатоквартирних будинків, де створені ОСББ. Недостатньо налагоджена ця робота в приватному секторі і серед підприємств райцентру. На сьогоднішній день маємо в місті більше 100 контейнерів для вивезення сміття, а потрібно ще, як мінімум, 200. Слід врахувати, що КП «Добробут» підприємство дотаційне. Щороку на його утримання йде 700 тисяч гривень з міського бюджету. 

В перспективі важлива роль для прибуткової роботи підприємства відводиться розширенню спектру послуг, які воно надаватиме населенню і підприємствам міста, зокрема, сортуванню й утилізації побутових відходів.

За попередніми підрахунками, це давало б можливість «Добробуту» додатково заробляти по 300-400 тисяч гривень за рік. 

Щоденно за межі міста вивозяться і зариваються  в землю тонни сміття. А чи не закопуємо ми в такий спосіб сотні тисяч додаткових коштів, які могли б  одержати, якби відходи не закопували, а доставляли на сортувальні лінії і переробні заводи? Адже за кордоном реалізація відходів давно стала прибутковим бізнесом. Робота в цьому напрямку ведеться в багатьох містах України. Вартість сортувальної лінії для населених пунктів, де проживають понад 100 тисяч чоловік, становить близько двох мільйонів гривень. Тому будуватимуть такі заводи для кількох районів, а для доставки сировини доведеться придбати спеціальну техніку.  

В більшості населених пунктів розпочинають не з будівництва сміттєпереробних заводів, а з обладнання пунктів сортування (селекції) відходів. За кордоном для цього виставляють сміттєві контейнери різного кольору.  Одні призначені для склотари, інші – для полімерів, треті – для макулатури, четверті – для харчових відходів. 

Європейський досвід пробують застосувати подекуди і в нас. В окремих містах вже виставлені контейнери для зберігання відсортованого сміття. На жаль, сьогодні жителі нашого міста сортування розуміють, як звичайне викидання біля сміттєвих контейнерів окремо паперових упаковок, будівельних відходів, склотари                          і т. д., які змушені згодом викидати до сміттєзбиральної машини працівники КП «Добробут».

Напевне, є сенс зацікавити безпосередньо і саме населення, як заробляти на реалізації сміття. Адже існує чимало країн, яким хронічно не вистачає сировини для переробки відходів, тому вони закуповують його в інших. А ми продовжуємо закопувати сміття в землю, в той час, коли в Європі це заборонено з 2000 року. 

В Україні на сьогоднішній день задіяно всього лише п`ять фірм з утилізації відходів. Зрозуміло, що правових і економічних механізмів для активного впровадження нових технологій утилізації сміття у нас ще недостатньо. Але як би там не було, всім доведеться наполегливо розвивати виробництво вторсировини, залучати вітчизняні і зарубіжні розробки у сферу переробки відходів,                                                                відокремлювати з них метали, будівельні, полімерні матеріали і т. д. Адже за підрахунками спеціалістів, сміттєві відходи на планеті Земля становлять 2/3 всіх природних ресурсів, добутих людством за всю історію. Вони є величезною сировинною базою, на яку ще звернуть увагу як нинішні, так і майбутні покоління.

Олександр Басенко.