На жаль, у сучасному світі швидко розвивається не тільки технічний прогрес, але і його наслідки – нестача продовольства та енергоресурсів – і найбільш незахищеним, як не дивно, гостродефіцитним енергоносієм стала проста питна вода.

При переході від соціалізму до нашого виду капіталізму вода з послуги раптом перетворилася в товар, та ще й дуже дорогий і гостродефіцитний. Нестача води навіть поганої якості відчувається у багатьох містах України, про що свідчить її подача по графіку. Так, у Миколаївській області цілодобово вода подається лише у самому Миколаєві, Первомайську і в Баштанці. Доставка води до кожного споживача – дуже складне й енергоємке завдання. Середньостатистичні втрати води у мережах України складають 40,5%, аварійність мереж – 37%, зношеність основних фондів – 60%.

Про ситуацію на КП «Міськводоканал», про роботу в таких непростих умовах наш кореспондент веде розмову з його директором Р. В. Рибаченком.

– Романе Володимировичу, як спрацювало підприємство у 2010 році?

– У минулому році ми надали населенню послуг по водопостачанню, водовідведенню на 1 млн. 620 тис. грн., організаціям – на суму 2 млн. 434 тис. грн. Майже 45%  їх пішло на оплату газу, енергоносіїв, гіпохлориду, які стрімко подорожчали. Майже 30% забирають податки. Решта пішла на заробітну плату, виконання поточних ремонтів, закупівлю запасних частин, пального. До речі, на роботи, пов’язані з поточним та капітальним ремонтом, підприємство витратило 196,9 тис. грн. Хоча згідно Постанови Кабміну видатки підприємства на це не передбачені тарифом, а повинні виділятися власником майна, тобто міською радою. Ми ж за останні 3 роки з міського бюджету не отримали ні копійки. У Первомайську, наприклад, у минулому році депутати на покращення роботи та розвиток міськводоканалу виділили 600 тис. грн., бо розуміють, що від якості води залежить здоров’я людей. А нам міська рада навіть 50 тис. грн., які ми просили на так необхідну мобільну лабораторію, не знайшла. Тому хотілося, щоб депутати нинішнього скликання зрозуміли, що водоканал є власністю міської територіальної громади і по можливості надавали фінансову підтримку на оновлення основних фондів, які зношені на 60%. адже від стану цього комунального підприємства залежить життєдіяльність міста, настрій і благополуччя громади.

Хочу відзначити, що попри всі труднощі, без підвищення тарифу, без фінансової підтримки бюджетів усіх рівнів підприємство спрацювало беззбитково, а вода подавалася протягом року цілодобово. Це, вважаю, наше найбільше досягнення.

– Чи не заважали в роботі численні перевірки, які були у минулому році?

– Справді, у минулому році в нас було дуже багато перевірок різноманітних контролюючих організацій, деякі перевіряли двічі. Я нарахував їх 11, а потім перестав це робити. Для нас, а особливо для мене, як молодого керівника, це стало своєрідним стимулом у роботі. Спілкуючись зі своїми колегами, я знаю, що в нас стан справ не гірший, ніж у інших, а по багатьох показниках  – кращий. Свідчення цьому – наш водоканал у числі трьох по області, які подають воду цілодобово. Тому хотілося, щоб споживачі це теж оцінили, як і роботу наших ремонтних бригад, які в дощ і сніг, у мороз і спеку роблять все можливе, а інколи й неможливе (лише завдяки їхньому багатому досвіду й професіоналізму), щоб наші люди були з водою.

– Мабуть, і вам доведеться піднімати тарифи, адже подорожчання плати за електроенергію відразу збільшить собівартість води?

– Так, це неминуче, адже енергопостачання в нас дуже затратне. Якщо ж врахувати той факт, що в Баштанському КП «міськводоканал» тарифи на воду у минулому році були значно нижчі, ніж у сусідніх районах, то стане зрозуміло – це вимушена необхідність. Для прикладу, у сусідньому Новобузькому районі, де вода подається 2 години на добу, тариф 1 куб. м  для населення складає 4,48 грн., у Снігурівці – 4,97 грн., у Єланці – 7 грн., у Новій Одесі – 3,73 грн., Жовтневому – 4,70 грн., у Первомайську, де вода подається цілодобово, як і в нас, вартість 1 куб. м води 6,34 грн., в Баштанці – 3,59 грн. Тому ми подали всі розрахунки на розгляд управління ціноутворення облдержадміністрації, щоб там зробили висновки і затвердили нову ціну.

– Знаю, що у КП «Міськводоканал» є перспективний план розвитку підприємства на 2006-2020 роки. А яка доля проектів?

– Проекти по реконструкції водоочисних споруд у Отрадному і по заміні водорозвідної мережі по Баштанці є досить високозатратним, тому без субвенції з державного бюджету їх не здійснити. Ситуація ж нині в державі досить складна, тому сподіваємося, що хоча б один з проектів отримає підтримку.

У минулому році обидва були подані на розгляд комісії Національного агентства України з питань ефективного використання ресурсів, де отримали позитивну оцінку. Вже в січні місяці буде проходити конкурсний відбір проектів у Міністерстві ЖКГ, тож будемо сподіватися, що на наш проект по реконструкції водоочисних споруд отримає фінансове забезпечення з державного бюджету. Втілення цього проекту значно покращило б якість води.

– Чи на повну потужність працює бювет?

– Якість води з нашого бювету добре відома споживачам не лише Баштанки, а й сусідніх міст. особливим попитом вода користується у літній період. Тому ми зробили капітальний ремонт бювету, на який витратили близько 25 тис. грн. Замінили 6 фільтрів, 6 картриджів, інфрачервоні лампи, інше обладнання. Тож до весняно-літнього періоду бювет готовий і працюватиме на повну потужність.

– Ще над якими питаннями плануєте працювати у 2011 році?

– Серед основних напрямків роботи підприємства на поточний рік такі:

– продовження впровадження енергозберігаючих технологій; розробка грантів, направлених на покращення якості постачання води; робота на зменшення витрат води при виробництві і транспортуванні. Хотілося, щоб споживачі бережливо використовували воду, щоб не було крадіжок. З цією метою буде посилено контроль.

Щоб постійно слідкувати за якістю води, плануємо придбати сучасну мобільну лабораторію, яка добре себе зарекомендувала на інших водоканалах.

Плануємо в цьому році провести аудиторську перевірку на підприємстві, аби мати реальну картину фінансового стану.