Травень місяць багатий на різноманітні події. Але однією з
найвагоміших, безумовно, є День
Перемоги. Для тих, хто сам пройшов дорогами війни, звільняючи рідну землю від
ворога, вважає цей день святая святих,
воно є найбільшим святом.
На жаль, живих учасників бойових дій щороку стає все менше. Якщо в районі
залишилося 56, то в Баштанці – 26. 12 з них через хворобу не змогли взяти
участь в урочистому мітингу. Зате ті, хто брав участь у святі, внесли в нього
незабутні враження. Особливо змогли розкритися фронтовики у неформальній
обстановці. Про це свідчить багато відгуків від ветеранів, адже з нагоди Дня
Перемоги в місті відбулися численні заходи.
– Напишіть про вогник ветеранів, – попросили. – Подякуйте міській владі за
те, що дали можливість нам зустрітися, поговорити, згадати ті роки, що навіки
закарбувалися в нашій пам’яті. Подякуйте
працівникам районного Будинку культури, які співали для нас, співали з нами.
Такі теплі зустрічі за столом з керівниками району і міста, зі своїми
однолітками додають сил, енергії, допомагають переборювати труднощі.
За традицією, ось вже кілька років поспіль святковий вогник ветерани
проводять у спеціально відведеній залі бару, який надає приватний підприємець
Володимир Єланцев.
А працівники районного Будинку культури подружжя Крамаренків Володимир та
Тетяна Ваколюк, Наталя Коваленко організували програму так, щоб фронтовики почували
себе найбажанішими гостями.
Перемога! Яка
Перемога –
Свято миру, свободи й весни… Ми доземно
вклоняємось нині
Всім героям, звитяжцям війни…
Слова привітання, подяки за мирне сьогодення, побажання міцного здоров’я і
довгих років життя говорили ветеранам голова райдержадміністрації Іван
Рубський, голова районної ради Людмила Луценко, міський голова Володимир
Рибаченко, районний військовий комісар Микола Капустян, голови районної та
міської ветеранських організацій Лідія Андреєва та Ніна Буцька.
Серед почесних гостей був і останній живий танкіст
23-го танкового корпусу, який звільняв Баштанщину, а нині є почесним
громадянином міста Баштанка, Аркадій Володимирович Альтзіцер.
Приємно було бачити на святі наших славних жінок – Надію Филимонівну
Бойченко, Марію Гнатівну Леженіну, Марію Никифорівну Сіпович. На жаль, через
хворобу чи з ряду інших причин не було ні Марії Дмитрівни Курило, ні Єфросинії
Зіновіївни Пустовар, Ольги Андріївни Ігоніної, ні Віри Нестерівни Трибрат.
Всі присутні вітали прихід кавалера двох орденів Слави Василя Яковича
Охотського, колишнього моряка Червонопрапорного Балтійського флоту 90-річного
Івана Прокоповича Чауса, шанованого в
місті Михайла Андрійовича Балдука.
Як завжди, своєю військовою виправкою і організованістю виділялися члени
хору ветеранів: Петро Пилипович Борисов, Гаврило Дмитрович Пляка, Володимир
Олександрович Єгоров, Георгій Іванович Ликов, Ростислав Георгійович Муляров,
Олексій Григорович Теселько, єдиний партизан-підпільник Григорій Федосійович
Трибрат. На жаль, не міг побути з друзями через хворобу Микола Ананійович
Желєзний.
Радували своєю присутністю Григорій Венедиктович Чорнуха, Леонід
Костянтинович Лясковський, Олександр Васильович Бондар, яких не часто можна
побачити серед фронтовиків.
Ветерани співали свої улюблені пісні, а Марія Никифорівна Сіпович –
частівки. Вірші читали Петро Пилипович Борисов та Іван Кузьмич Сімак, веселими
приповідками розважав Володимир Олександрович Єгоров.
Щиро і тепло вітали фронтовиків та читали їм вірші, дякували за Перемогу
Світлана Олександрівна Альтзіцер та Алла Андріївна Сорока – дружини ветеранів
війни Аркадія Володимировича Альтзіцера та Анатолія Івановича Сінька.
Час дуже швидко пролетів, але у душах ветеранів він
залишив незабутні враження. Всі бажали фронтовикам здоров’я, довго жити й
радувати своєю присутністю.
Лідія
АВРАМЕНКО.
На
знімках: миттєвості свята.
Фото
автора.
|