На сьогоднішній день, як повідомив у розмові заступник голови райдержадміністрації з питань розвитку агропромислового комплексу Юрій Мельник, площа земель, на яких здійснюється полив, становить 1700 гектарів. Власниками зрошуваних земель є фізичні особи, а також окремі підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні культур за  інтенсивними технологіями: ЗАСТ «Зоря Інгулу», ВАТ «Богданівський плодорозсадник», Баштанський психоневрологічний інтернат (с. Лоцкине), фермерське господарство «Каспій» та інші.

Незважаючи на те, що в дев`яності роки чимало зрошувальних систем були розкрадені і продані, як металобрухт, Баштанському управлінню водного господарства вдалося зберегти насосні станції, гідротехнічні споруди, магістральні водоканали, азбестоцементні труби. Таким чином, є можливість відновити регулярну подачу дніпровської та інгульської води на поля району. Тим більше, що за даними Гідрометеослужби, дев`ять з останніх п`ятнадцяти років були по Україні засушливими. Зараз, коли відродження зрошення віднесено в ранг першочергових завдань  аграрного сектора, зрошувані землі набули статусу національного багатства країни, її страхового фонду.

На жаль, далеко не всі розуміють, що якби ми по-господарськи використовували все, що маємо, то землероби одержували б значно більші урожаї і доходи. В деяких сільрадах замість того, щоб предметно працювати над відродженням зрошувального землеробства, пішли шляхом найменшого опору, пробували списувати меліоративні системи, щоб не мати з ними зайвого клопоту.

Внаслідок реформування аграрного сектора, змінилась структура і форма власності внутрігосподарських меліоративних фондів, які подекуди виявились взагалі  без господаря. Це призвело до багаточисленних розкрадань трубопроводів, руйнування окремих елементів меліоративних мереж, їх технологічної цілісності. Тільки за минулу зиму в районі було розрито і вивезено близько трьох кілометрів трубопроводних магістралей.

Слід врахувати і те, що коли розпайовані землі перевести в богарні, то, зрозуміло, зменшиться їх вартість. І це відбувається напередодні того, коли земля має стати товаром.

Для того, щоб були виділені державні кошти на реконструкцію і ремонт зрошувальних мереж, необхідно завершити інвентаризацію об`єктів, котрі залишились, відзначив  по закінченню розмови                                           Ю. Мельник.

На сьогоднішній день, як повідомив начальник Баштанського управління водного господарства  Віктор Лебедєв, маємо 59 насосних станцій (з них 27 державних), 329  кілометрів внутрігосподарських каналів, 8 дощувальних установок. Є інвестори, які готові вкласти кошти на відродження меліоративних мереж. Є й чимало власників земельних ділянок, які розуміють, що без зрошення подальша інтенифікація землеробства в наших умовах неможлива.  Перші кроки у відродженні зрошувальних мереж вже зроблені на територіях Лоцкинської, Доброкриничанської, Костичівської сільських рад.