На долю нашого покоління випали нелегкі випробування. Випробування війною в мирний час на чужій землі. Дві вікопомні дати навічно закарбувалися в нашій пам’яті: 26 грудня 1979 року – день, коли радянські війська ввійшли в Афганістан, і 15 лютого 1989 року – коли останній радянський солдат покинув те афганське пекло. Тим, кому було тоді по 18 років, нині – за 50.

В умовах суворої секретності, яка тоді існувала в політиці нашої держави, ми йшли служити в армію, навіть не здогадуючись, що на нас чекає. В свої юнацькі роки ми стали професіоналами військової справи й не мали права не виконати свій військовий обов’язок перед Батьківщиною.

Багатьом з нас до цього часу не дають спокою спогади, обпалені полум’ям афганської війни, загиблі товариші, той жах, який відчули на собі молоді радянські юнаки під час першого бою. І разом з цими думками приходять тривоги за майбутнє своїх дітей та наступних поколінь. Адже ми живемо в непростий час і розуміємо, що несе за собою будь-який збройний конфлікт.

Тому всі учасники бойових дій села Новопавлівка вважають своїм обов’язком зберегти пам’ять про тих, хто не повернувся з далекого Афгану, хто помер після війни і віддати шану всім воїнам-інтернаціоналістам, які нині живуть серед нас.

Учасники бойових дій з Новопавлівки заслуговують на повагу своїх земляків. Всі вони проходили службу в різні роки, в різних родах військ та в різних географічних точках. Старший водій В. В. Кравченко, радіотелефоніст М. Г. Больбот, сапер Л. І. Рура служили в Кабулі, командир відділення І. М. Дегтярьов – в Газні, сапер В. М. Міненко – в Баграмі, командир відділення А. М. Руденко – в Душанбе, командир групи М. В. Волков – у Панджшері. Троє з нас відзначені державними нагородами за виконання військового обов’язку.  В. В. Кравченко нагороджений медаллю «За бойові заслуги», І. М. Дегтярьов – медаллю «За відвагу». Мене нагороджено орденом Червоної Зірки.

Повернувшись до рідної домівки, кожен з нас самостійно прокладав свій життєвий шлях, виростив дітей. Але всі ми й до цього часу залишаємося бойовою родиною.

Микола ВОЛКОВ,

голова ветеранської організації, воїн-інтернаціоналіст.

На знімку: новопавлівські воїни-інтернаціоналісти біля могили свого бойового побратима, колишнього афганця В. М. Колісніченка.