Я працюю у КП «Добробут», відповідаю за стан кладовища №3 у місті. Останнім часом почастішали випадки вандалізму й мародерства на кладовищі: виривають залізні огорожі біля могил, лавки, столи. На жаль, такі «люди» не замислюються над тим, що вони роблять, хоча задуматися хоча б трішки варто. Бо якщо ти сьогодні скоїв злочин, то тобі нести за це покарання, не сьогодні, то завтра. Якщо не тобі, то твоїм нащадкам. Будь ласка, подумайте, чому будуть страждати ваші внуки за вашу провину. Адже у цьому світі, незалежно від того, знаємо ми, чи ні, віримо, чи ні, все, що ми даємо світу, повертається до нас бумерангом. До всього, тричі примноженим.

А якби ще відповідні органи змушували викрадачів за їхній же рахунок, власними силами відновити огорожу, пам’ятник чи лаву, то це б послужило наукою іншим. Можливо, більш суворіше слід карати й тих, хто приймає ті огорожі, столи з кладовища  на металобрухт, адже через покривання мародерів вони стають співучасниками цих злодіянь.

Кладовище – місце спокою тих, хто відійшов у потойбічне життя. А той, хто порушує спокій померлих, не матиме його сам. Недаремно наші предки з благоговінням ставилися до цих місць, розуміли, що вони є священними. Замисліться над цим, люди!

Надія БЕРЕЗА.

м. Баштанка.