Напередодні травневих свят у Києві відбулося урочисте підведення підсумків національного рейтинг-конкурсу «100 кращих підприємств України», заснованого аграрною громадськістю України. В числі кількох кращих підприємств з Миколаївщини, визнаних переможцями, – й закрите акціонерне сільськогосподарське товариство «Зоря Інгулу» Баштанського району. На урочистій церемонії підприємству було вручено пам’ятний знак «Аграрна еліта України».

7 травня, напередодні Дня Великої Перемоги в селі Новоукраїнка Єрмолівської сільської ради відбулася велична подія – відкриття пам’ятника загиблим воїнам у роки Великої Вітчизняної війни на місці перепоховання останків загиблих бійців у вересні 2010 року, яке ініціював і здійснив генеральний директор ТОВ «Агролан-Плюс», колишній командир гвардійського танкового батальйону, гвардії підполковник запасу Олександр Павлович Горбунов за підтримки Єрмолівського сільського голови Галини Балдич.

Ще один травень прийшов на нашу землю, а з ним і всенародне свято – день Перемоги.

Надзвичайно людно було цього дня в центрі Баштанки. З самісінького ранку з гучномовця линули пісні Великої Вітчизняної війни. Неначе розцвіли головні вулиці міста, люди йшли з квітами, прапорами. Звучав духовий оркестр районного Будинку культури. Здавалося, сама природа віддавала данину шани сивочолим фронтовикам. День видався сонячним і ясним. На грудях ветеранів виблискували осяяні сонцем нагороди, на обличчях теплі посмішки. А їх бадьорість і бажання бути потрібними викликали захоплення. Поряд з ветеранами й молодше покоління, молодь з георгіївськими стрічками на грудях – ознакою причетності до всенародного свята.

Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах.

8 травня – День матері

Ми всі – родом з дитинства і все наше життя зігріте згадкою про турботливі обійми материнських рук, як про надійну фортецю, в якій затишно й спокійно.

Мати – це джерело нашої життєвої енергії, творчого здоров’я, людяності. Вона дарує життя, затишок та родинну злагоду. Від природи жінка наділена чуйним серцем, здатна взяти до душі проблеми і переживання своїх дітей, завжди знайде добре слово, вселить віру.

Та є матері, які обігрівають своєю любов’ю і ласкою не лише рідних дітей, а й чужих, позбавлених батьківського піклування, бо їх серця вистачає на всіх. Про одну з таких матерів ця розповідь.

Все далі і далі віддаляються від нас події Великої Вітчизняної війни, але і досі залишаються непохованими її безіменні солдати.

Війна – це сльози, невинна кров, руїни, горе. Війна – це смерть. У пеклі Другої Світової війни загинули мільйони людей, їх великий подвиг назавжди залишиться у пам’яті народу. А в пам’яті учнів Баштанської ЗОШ №2 назавжди закарбується ім’я учительки – партизанки, однієї з найактивніших організаторів баштанського підпілля 1941-1943 рр. – Августи Павлівни Півень. Саме її ім’я присвоєно школі  у 1991 році.

Ім’я Олексія Васильовича Пустовара добре відоме в Баштанському районі, а в свій час – і за його межами. Не один десяток років він очолював колгосп імені Шевченка в селі Піски, який постійно був у числі передових у районі, славився високими врожаями й надоями молока, працьовитими й завзятими людьми. Знали Олексія Васильовича й як колишнього фронтовика. За його плечима – важкі шляхи-дороги Великої Вітчизняної війни. На жаль, немає вже в живих цієї талановитої людини. Він міг би багато розповісти нинішньому поколінню про ту кровопролитну війну, яка все далі відходить в історію.

Мабуть, небагато хто знає, що дружина О. В. Пустовара Валентина Володимирівна теж учасник війни. Їй не довелося воювати зі зброєю в руках. Вона рятувала наших бійців у госпіталі, де працювала медсестрою.