16 квітня у районному Будинку культури відбувся
обласний огляд-конкурс дитячої творчості «А я – україночка». У Баштанку
завітали маленькі україночки з усієї області, переможниці районних конкурсів –
привітні і веселі, розумні і чарівні, а ще дуже талановиті, бо народилися в
щедрій, квітучій Україні, яка в цьому році відзначає 20-річчя незалежності.
Саме під такою
назвою на базі Снігурівської дитячої музичної школи відбувся конкурс юних
музикантів Новобузького зонального методичного об’єднання.
Сюди з’їхалися
талановиті учні музичних шкіл Казанки, Нового Бугу, Баштанки, Березнегуватого.
Їх гостинно зустрів директор Снігурівської дитячої музичної школи В. А. Ткачов,
який разом з педагогічним колективом створив чудові умови для конкурсантів.
Змагалися юні музикантиу просторому
концертному залі, на сцені, де почесне місце належно займав величний рояль.
Працювати на користь громади
абсолютно безкоштовно, на ентузіазмі, витрачати свій особистий час, нерідко й
нерви псувати – така вже вона, депутатська місія. І дуже важливо для громади,
коли команда її обранців дружна й люди не помилилися у своєму виборі.
Півроку минає з часу оновлення
депутатського корпусу, обрання нового сільського голови Доброкриничанської
сільської ради. А зміни на краще вже очевидні.
Багато
хто з баштанців старшого покоління, а особливо христофорівці пам’ятають
Григорія Григоровича Смагіна, який довгий час працював директором Баштанської,
а потім Христофорівської середніх шкіл. Це був талановитий керівник, мудрий
педагог, високо-порядна людина. Такими ж виховав і своїх двох синів – Віктора й
Валентина. Але, напевне, мало хто знає, що старший син Григорія Григоровича
Віктор працював на Чорнобильській АЕС і був у числі ліквідаторів аварії, що
сталася на атомній станції 26 квітня 1986 року.
Начальнику
зміни енергоблоку №4 Віктору Смагіну вдалося вижити після того пекла. Нині він
живе у Москві. Нещодавно мені потрапив до рук журнал «Новый мир» за 1987 рік,
де по гарячих слідах було описано масштаби й весь жах тієї техногенної катастрофи.
В числі свідчень інших працівників і ліквідаторів аварії на ЧАЕС в журналі
наведено й спогади Віктора Григоровича Смагіна.
«Коли в’їжджаєш у Баштанку зі східної околиці, з лівого
боку радує погляд чудовий парк, що розташований біля мікрорайону ЗАСТ «Зоря
Інгулу». Гарно облаштовані волейбольна і баскетбольна площадки, дитячий
майданчик, футбольне поле. Особливе захоплення викликає невелике озерце, біля
якого стоять красені лебеді. По всьому парку: біля альтанок, лавок, понад доріжками
розбрелися казкові герої, виготовлені з підручних матеріалів, розбиті клумби,
які з ранньої весни до пізньої осені радують погляд людей яскравими квітами.
Скрізь ідеальний порядок. Молоденькі деревця шумлять поряд зі старими деревами.
Цей парк – справжній рай на землі».
Це – не фантазія автора, це – задум юних баштанців,
один з міні-проектів, який буде реалізовуватися спільно з учасниками з ЄС у
рамках проекту «Євроавтобус-4: молодь Європи – місцевим громадам», що
здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду –
«Відродження» та представництва Європейського Союзу в Україні.
Сонячного
квітневого дня в м. Миколаєві відбувся фестиваль-чемпіонат КВН – клубу
кмітливих, веселих, найдотепніших серед команд Відкритого міжнародного
університету розвитку людини «Україна». Фестиваль традиційно об’єднує
талановиту молодь як стаціонарного відділення, так і представників районних
інформаційних центрів університету.