На долю нашого покоління випали нелегкі випробування. Випробування війною в мирний час на чужій землі. Дві вікопомні дати навічно закарбувалися в нашій пам’яті: 26 грудня 1979 року – день, коли радянські війська ввійшли в Афганістан, і 15 лютого 1989 року – коли останній радянський солдат покинув те афганське пекло. Тим, кому було тоді по 18 років, нині – за 50..

Афган прописаний у серці

Миколу Петровича Околота добре знають не лише баштанці, а й жителі району, особливо тих населених пунктів, які не мають природного газу. Адже він очолює Баштанську дільницю управління реалізації скрапленого газу ПАД «Миколаївгаз» і вже не один десяток років забезпечує людей скрапленим газом.

Біологія – це цікава й змістовна наука, яку люблять учні і виділяють її серед решти  шкільних предметів,  тому що вона об’єднує багато наукових дисциплін. Обсяг шкільного матеріалу з цієї дисципліни постійно ускладнюється, а відведених годин на вивчення предмету недостатньо для тих учнів, які бажають пов’язати своє майбутнє з цією наукою.  Тому залишається доброю нагодою і хорошою можливістю опанування різноманітних біологічних знань через систему підготовки до участі у природничих конкурсах та олімпіадах.

Велика Вітчизняна війна – найжорстокіша з усіх воєн історії людства. За честь, свободу і незалежність Батьківщини на фронтах загинуло більше 20 мільйонів воїнів, більше 5 млн. мирних громадян гітлерівці розстріляли нізащо, близько 25 млн. примусово вивезли на каторжні роботи до Німеччини.

Серед постраждалих були й наші земляки. Більше 2 тисяч патріотів Баштанки розстріляли під час окупації. А 69 років тому, 18 лютого 1942 року, через підпал майстерні в МТС безвинно було повішано 10 чоловік. Про ту трагічну сторінку історії розповідає житель Баштанки, один із свідків трагедії Іван Васильович Славінський.

Літопис нашої пам’яті

Баштанська районна організація Партії регіонів з самого початку свого заснування одним з основних завдань своєї діяльності визначила питання військово-патріотичного виховання молоді, вшанування святої пам’яті про Велику Вітчизняну війну, 70 років початку якої  минає 22 червня 2011 року. Ми розуміємо, що саме завдяки мужнім синам і донькам, які вистояли і пережили всі лихоліття тієї страшної       війни, ми радіємо сьогодні життю, виховуємо наших дітей і онуків, розбудовуємо нашу державу.

Наше життя складається зі спілкування, з безлічі зустрічей з різними людьми. Про одних ти забуваєш відразу, інших згадуєш все життя і з ними хочеться спілкуватися щодня. А пов’язане все це з духовним світом людини. Чим він багатший, колоритніший, тим людина добріша й оточена особ-ливою аурою.

До таких людей відноситься і житель Новоєгорівки Іван Нікітенко, з яким вперше довелося зустрітися влітку 2005 року.

     Зійшла на неї милість Божа

Кажуть, що доля кожного з нас запрограмована вищими силами. Тож одним судилося піти з життя в ранньому віці, іншим – у розквіті сил і таланту, третім доля дарувала довге життя, сповнене випробувань. Саме до таких відноситься Анна Іванівна Білоус із с. Старогорожене, якій 2 лютого виповнилося 106 років.

В колективах, де вони працюють, їх поважає керівництво, але недолюблюють колеги, молодші за віком. Начальство цінує в працюючих пенсіонерах багаторічний досвід,  працьовитість, високий рівень виконавчої дисципліни. Працюючі пенсіонери охоче погоджуються попрацювати в ненормований час, вони не скаржаться на розмір зарплати, оскільки вона є додатком до їхньої пенсії.