Перший серед перших

Багата Баштанщина іменами, що вписані золотими літерами в історію України: 11 Героїв Радянського Союзу, 5 Героїв Соціалістичної праці, письменники, художники, артисти. Віднедавна до цієї когорти додалося ім’я нашого легендарного земляка, уродженця села Мар’ївка Семена Петровича Бойченка – першого радянського рекордсмена світу з плавання, багатократного рекордсмена СРСР, Європи, світу, результати плавання якого 17 років (з 1935 по 1952 рр.) були мрією найсильніших плавців світу. Заслужений майстер спорту СРСР з 1939 року, родоначальник радянського батерфляю зумів підняти авторитет радянського плавання на найвищий світовий рівень.

 Його ім’я з гордістю промовляла вся країна. У плавальні басейни на Семена Бойченка люди йшли дивитися, як на театральне видовище. Історія світового плавання не знає випадку, коли на змагання прийшли подивитися понад 60 тисяч чоловік.  Для багатьох хлопчаків він був кумиром, живою легендою, прикладом для наслідування.

В 1938 році радянських плавців Семена Бойченка й Клавдію Альошину запросили в Париж на водне свято. Плавання радянських плавців викликало у парижан величезне захоплення. Французи назвали Семена Бойченка королем батерфляю. А в 1948 році саме про це згадали представники каральних органів СРСР і Семена Бойченка на 10 довгих років відправили як «ворога народу» у виправно-трудові табори ГУЛАГу за антирадянську пропаганду й агітацію. У квоту «ворогів народу» він потрапив у числі багатьох тисяч радянських громадян.

Витримавши тяжкі випробування ГУЛАГом, провівши на дальній Півночі 6,5 років, Семен Бойченко повернувся в Москву після смерті Сталіна. Його прий-няли у спортивне товариство «Спартак» в якості тренера з плавання. Керівник цього товариства Микола Старостін, який пройшов такими ж життєвими шляхами, як і Семен Бойченко, на прийомі у Генерального секретаря ЦК КПРС М. С. Хрущова заявив, що Бойченко був несправедливо покараний лише за те, що є гордістю радянського спорту, і клеймо «ворог народу» НКВС поставило йому  незаконно.

С. П. Бойченка обрали почесним головою федерації плавання Москви не тільки за те, що він 52 рази ставав рекордсменом столиці з плавання, а за його чесну й принципову позицію, за відданість спорту, яка викликала всенародне визнання у громадян радянської держави. В 1977 році Президія Верховної Ради Росії присвоїла Семену Бойченку почесне звання «Заслужений працівник культури» за заслуги в області фізкультури і спорту.

Напередодні 99-ої річниці з дня народження нашого видатного спортсмена-земляка, яку відзначатимемо 27 квітня,  ще раз постає запитання, на яке не знаходжу відповіді багато років: «Чому безцінна спортивна спадщина, залишена Семеном Бойченком, не служить його народу? Чому протягом багатьох років його ім’я на Україні залишається невідомим?».

Вважаю, що найсвітліша пам’ять про спортсмена-плавця – це плавання на його честь. І робити це треба, починаючи з його малої батьківщини – села Мар’ївка. І якщо ми проймемося вольовим духом нашого славетного земляка, лише тоді зможемо відродити для свого народу це історичне ім’я. Бо це необхідно, в першу чергу, для підростаючого покоління.

Борис БІЛИК,

ветеран спорту, член клубу плавання ім. С. П. Бойченка.